«Весь час зал закочує очі». «Я не можу згадати, хто порадив мені звернути увагу на Білла Скашґорда» — інтерв’ю з Моріцом Мором

В українському прокаті триває показ екшену Пробивний чувак з Біллом Скашґордом у головній ролі – веселий бойовик з ефектними і вигадливими сценами бійок у стилі Тарантіно, де зірка Воно вперше спробував себе як екшн-герой.

За сюжетом, герой, який втратив слух та змогу говорити, вирішує помститися за смерть матері всемогутній сім’ї Ван Дер Коїв. Ці багатії влаштовують криваве реаліті-шоу, а їх хитка влада тримається лише на страху. Тож, стається єдине, до чого вони не були готові: знайшовся сміливець, який кине їм виклик.

Для режисера і сценариста Моріца Мора це повнометражний дебют. Багато у чому він стався завдяки випадковості, яка звела режисера з його кумиром — Семом Реймі (Людина-павук та серія фільмів Зловісні мерці). Реймі не лише підтримав проєкт, а й вписався за найбожевільніші рішення.

Ми розпитали Моріца Мора про те, як це — працювати зі Семом Реймі та Біллом Скашґордом, чи вплинув Квентін Тарантіно на фільм, чому кіно про помсту заполонило літній прокат та як з’явилася найбожевільніша екшн-сцена Пробивного чувака.

— Моє перше питання буде доволі очевидним. Ви фанат Тарантіно?

— Звісно! Тарантіно зняв купу фільмів, які вплинули на мене. Я не можу заперечувати те, що у Пробивному чуваку багато відсилок на Вбити Білла. Це тому, що Тарантіно посилається на ті ж фільми, які подобаються і мені — старе японське кіно 1960-х, спагеті-вестерни тощо. Тому у нас багато схожого.

— Цього літа щось дуже багато фільмів про помсту — Пробивний чувакЛюбов, брехня та кровопролиттяВоронМанкімен. Як ви вважаєте, ця тема досі актуальна для глядачів?

— Це мене дещо здивувало. Я не думав, що так станеться, але ми довго робили фільм, і в певний момент зрозуміли, що виходимо після та перед великими стрічками про помсту, які тонально дуже схожі. Це був величезний сюрприз!

Взагалі ця тема мене дуже-дуже захоплює і входить до мого особистого топу жанрів. Я обожнюю трилогію помсти Пак Чхан Ука. ОлдбойСпівчуття пані Помсті та Співчуття панові Помсті — мої три улюблені фільми. Тож, я завжди хотів щось зробити у цьому жанрі.

— Ви створили дуже жорстокий та, водночас, по-дитячому яскравий світ. Що вас надихнуло на таку суміш?

— На початку це мало бути кіно про помсту у стилі старих стрічок про бойові мистецтва, на кшталт, фільмів про кунг фу з 1970-х. Це здавалося дуже весело, а я, як ви зрозуміли, не супер серйозний хлопець, тому додав ще й комедійні елементи. Екшн, який створив наш постановник трюків, також був комічним, ми не намагалися дотримуватися реалістичності й усе стилізували через край. Втім, все інше — похмуре та грубе, й сам світ у занепаді. Але наш герой живе у власній уяві і знаходить власні радощі. Така була ідея.

Реклама:

— Ви знайшли найкращого partner in crime — Сема Реймі (творець серії комедійних горорів Зловісні мерці), який ще той любитель створювати веселі екшн-фільми. Як ви почали співпрацювати?

— Знаєте, я справжній фанат Сема Реймі та горор-комедій, — мабуть, якось так ви можете назвати стрічки типу Зловісних мерців. Він засновник та найкращий у цьому жанрі. Я завжди думав: «Якщо я зніматиму жахастик, то обов’язково додам туди веселощів». Тобто, ще до того, як я його зустрів, я вже, як юний кінорежисер, хотів робити подібні фільми.

Ми зустрілися випадково. Я показував комусь робочий трейлер, який ми зробили, і він такий: «Я знаю Сема Реймі і надішлю йому це». Я: «Звісно, так, будь ласка». Через дві години він мені написав, що показав трейлер Сему і той загорівся. Це був найкращий день мого життя. Десь через чотири дні ми зустрілися і він виявився дуже милим та скромним. Ми почали співпрацювати ще на етапі сценарію, і він був дуже залучений. Це неймовірно — мати когось з таким досвідом і таким розумінням жанру! Ми робили дивну чорну екшн комедію, але він справді розумів цю нетипову жанрову суміш і, водночас, не втручався у зйомки на майданчику. Типу: «Окей, роби свою справу Моріц».

Він повернувся на етапі монтажу і це був дуже приємний процес, бо ми передивилися весь фільм і він питав: «Як тобі це подобається? Що ти маєш на увазі, коли монтуєш цю сцену таким чином?». Я пояснював своє рішення і це був діалог, а не вказівки стосовно того, що я маю робити. Це був чудовий досвід.

Ще один класний хлопець у вашому фільмі — це Білл Скашґорд. Дуже незвично бачити його не в ролі монстра та не в горорі, а накачаним месником у екшні. Як вам взагалі прийшла ідея запросити його на кастинг?

Реклама:

— Це гарне питання, тому що я справді не можу згадати, хто порадив мені звернути увагу на Білла Скашґорда. Це так завжди трапляється — хтось питає: «Агов, а що ти думаєш про Білла Скашґорда?». І я такий: «А це, до речі, дуже цікавий вибір».

Він не актор, що знімається у бойовиках, він не актор фільмів про бойові мистецтва. Ми шукали серед таких акторів. А потім я передивився фільми Білла і подумав, що все може вийти чудово, адже він має дуже експресивне обличчя, він має потужну тілесну фізику, яку використовує у своїх ролях. І от якби він набрав форму, почав тренуватися і був готовий на це піти, то це було би неймовірно, бо він — неймовірний актор.

Коли ми поспілкувалися, Білл дуже швидко погодився та дав обіцянку тренуватися. «Я зроблю це, Моріц. Це буде чудово!». Ми відправили тренера до Стокгольму — з цього все і почалося. Далі були місяці підготовки, протягом яких Білл тримав свою обіцянку. У перший день на майданчику ми облетіли його камерою і побачили напрацьовану мускулатуру у всій красі. Це вражало!

— Розкажіть про сцену битви теркою на кухні — це було… цікаво.

— Ми розробляли сцени, де мала використовуватися зброя чи підручні засоби, які ми могли задіяти в екшн-сцені, що б відрізнялася від інших бойовиків та показувала щось, чого ніхто не бачив. Давид Шатарський, наш постановник трюків, розповів мені, що мав розмову про терку для сиру. І я подумав: «Справді, звучить боляче». І потім він пішов на кухню та повернувся з теркою для сира у руках. Так все і народилося. На це боляче дивитися, і це мій улюблений момент на показах, тому що весь час зал закочує очі та задихається від сміху.

Читайте також:

 Аня Тейлор-Джой проти Римської імперії. Рецензія на фільм Фуріоза: Шалений Макс. Сага

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *