«Наслідки набагато ширші». Вибухові травми — це не лише про втрату кінцівок. Як проходить реабілітація й протезування — інтерв’ю NV 

Олена Іванова, менеджерка проектів з реабілітації та інклюзії UNDP розповіла в інтерв’ю Radio NV — про травми, які отримують люди внаслідок контакту з вибухонебезпечними предметами, процес реабілітації та «золоте» правило, що варто пам’ятати, аби уникнути загрози.

— Розпочнемо із загального питання, щоб окреслити усю проблему. Скажіть, а наскільки серйозною і гострою є проблема із травмування від контакту із вибухонебезпечними предметами зараз в Україні? Скільки таких випадків, наскільки вони часті?

— Насправді дуже велика кількість вибухонебезпечних предметів залишається на територіях, які були під обстрілами, під окупацією і які становлять загрозу для населення України. Особливо в сільських та віддалених громадах. За оцінками фахівців, приблизно третина території України вважається потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами.

Якщо говорити про статистику, вона не завжди є адекватною, бо фіксуються лише офіційні випадки [травмування вибухонебезпечними предметами], які підтверджені органами. І за даними Національного органу з протимінної діяльності в Україні, таких випадків зафіксовано 664 станом на 22 травня.

Але потрібно зважати на те, що дуже багато випадків не реєструються офіційними органами. І якщо порівняти, що, наприклад, за минулий рік до червня тільки 23 тисячі цивільних постраждали внаслідок обстрілів… Тому статистика не завжди відображає реальну картину, а вона насправді не дуже добра

— Скажіть, які травми найчастіше отримують люди, які з вибухонебезпечними предметами мають якусь взаємодію?

— У багатьох людей характер травм від вибухонебезпечних предметів частіше асоціюється виключно зі втратою кінцівок. Проте це не зовсім так, а характер наслідків є набагато ширшим. Важливо розуміти, що внаслідок ударної хвилі, яка проходить крізь тіло людини, пошкоджуються також і внутрішні органи, такі як легені, черевна порожнина, органи слуху, зору, головний мозок. Наслідки можуть проявлятися і у вигляді інсульту, інфаркту міокарда.

Якщо говорити про найпоширеніші травми: це і втрата кінцівок, і серйозні пошкодження внутрішніх органів, і опіки та ушкодження шкіри. Це травми очей та втрата зору, це порушення та втрата слуху, це і психологічні травми та наслідки психічних розладів, посттравматичних психічних розладів. Широкий спектр травм.

Реклама:

— Зараз в Україні створюється система для лікування та реабілітації військових, знаємо про великі центри, які працюють, зокрема на заході Україні. А що говорити про цивільних? Чи можуть ті, хто отримав такі травми, отримати лікування в Україні? І як це відбувається?

— В Україні система лікування та реабілітації не розділяє людей на військових та цивільних. В Україні діють понад 400 реабілітаційних центрів, які приймають на реабілітацію людей, незалежно від того, чи вони військові, чи цивільні. Так, є дійсно декілька таких закладів, які діють в компетенції і Міністерства оборони, і Міністерства ветеранів, проте більшість закладів приймають людей і військових, і цивільних.

Реабілітація в Україні є безоплатною, і це передбачено законодавством. Зокрема безоплатними є і самі реабілітаційні послуги, і забезпечення допоміжними засобами реабілітації, такими як милиці, колісні крісла, палиці. А також безоплатним є протезування. Для того, щоб отримати протез, не потрібно збирати кошти, їхати за кордон, оскільки відповідно до чинного законодавства протез може надаватися безкоштовно всім, хто його потребує. І гроші на це передбачені в державному бюджеті. На цей рік ця сума є набагато більша, ніж попереднього року. Держава покриває і обслуговування, і ремонт протезу, не лише його встановлення.

На сьогодні максимальна компенсація вартості протеза складає два мільйони гривень. І до кожного протеза встановлена гранична вартість, зокрема це можуть бути і високі функціональні можливості протеза.

— Ви зараз дуже важливі слова сказали, пояснили, що безоплатно відбувається реабілітація, безоплатно мають надаватися протези. Будемо сподіватися, що так воно і є. А як це в часі, з усілякими папірцями відбувається? Тому що я чула, коли людина каже, ось, зв’язуватися, чекати, мені краще заплатити, звісно, якщо є такі гроші, або спонсора знайти, аніж робити це нібито безоплатно. Прокоментуйте, будь ласка.

Реклама:

— Не можна прокоментувати загалом, бо ситуація в кожному випадку різна, в залежності від того, в який саме центр звертається людина, яка саме в цьому центрі є черга, якого протеза потребує конкретна людина і яка в неї ситуація з загоєнням культі. У цих випадках абсолютно різним може бути і термін отримання протеза і очікування черги.

Читайте також:

 Україна прагне залучати більше жінок до розмінування — Мінекономіки

Загалом важливо сказати, що людина сама може обрати центр, куди звертатися за встановленням протеза. І в цьому випадку можна дізнаватися, наскільки велика черга саме в цьому центрі і в разі необхідності підшукувати інший центр. Але також дуже важливо розуміти, що центр краще підбирати той, який знаходиться ближче до місця постійного проживання чи перебування людини, бо протез далі потребує технічного обслуговування і подальшої підтримки. Тому краще обрати той центр, який ближче знаходиться до місця перебування людини.

— А що, до речі, з чергами? Що вам відомо? Скільки чекати людині, яка, наприклад, була травмована, приміром, залишилася без кінцівки?

— Це якраз те, що я сказала: в різних ситуаціях це може бути по-різному, в залежності від самого стану людини, в залежності від того, що саме має протезуватися, якого характеру протез має встановлюватися. Тому я не вважаю за потрібне назвати якусь цифру, бо вона буде відрізнятися дуже сильно в різних людей.

— Головне, щоби людина знала про свої права, зараз ми на цьому наголошуємо. Якщо щось таке трапилося, людина має розуміти, що вона звертається до фахівців, і безоплатно їй має надаватися така допомога. А якщо це якось по-іншому виглядає, вона каже: «Послухайте, я знаю, що це безоплатно, я знаю, що я маю на це право, я знаю, що я можу скаржитися». А куди, поясніть, будь ласка?

— Скаржитися можна і в Офіс уповноваженого з прав людини, оскільки вони відстежують всі випадки порушення прав, зокрема і права на реабілітацію. Зокрема за підтримки UNDP ми разом з Офісом уповноваженого Верховної Ради з прав людини розробили систему моніторингу дотримання прав на реабілітаційні послуги. І Офіс уповноваженого, озброєний цією методологією, досліджує дотримання прав. Так само можна скаржитися і в Міністерство соціальної політики, яке є головним, хто опікується питаннями протезування. І Фонд соціального захисту людей з інвалідністю опікується питаннями протезування.

— Добре, тоді ми говоримо з вами про можливості людей в Україні і про те, що можна зробити. Тому я маю поставити це запитання: яку роль у процесі реабілітації, про яку ми зараз говоримо, відіграють наші іноземні партнери, і чому це зараз для нас вкрай важливо? І, направду, ми дуже дякуємо за це.

— Дуже важливо зрозуміти, що Україна стикнулася з різким збільшенням попиту на реабілітацію і на протезування. І оскільки цей попит є стрімким і швидко зростає, звичайно, це потребує більших ресурсів, ніж є в державному бюджеті. І дійсно, іноземні партнери надають велику допомогу.

Залежно від мандату міжнародної організації, цей вид допомоги може бути різний. В одних організаціях мандат спрямований на те, щоби надати пряму допомогу тим, хто безпосередньо постраждав від вибухонебезпечних предметів та членам їхніх сімей. І така допомога може бути у формі грошової виплати, гуманітарної допомоги у вигляді речей, і допомоги з ремонтом пошкодженого майна.

Але є організації, які за своїм мандатом мають інший вид допомоги, наприклад, як UNDP в Україні – сприяє розвитку спроможності державних, комунальних закладів, громадських організацій надавати послуги постраждалим від вибухонебезпечних предметів і загалом від війни. Допомагає у підвищенні кваліфікації фахівців, які надають реабілітаційні послуги, медичні послуги, і забезпечує необхідним обладнанням.

Зокрема ми забезпечуємо обладнанням реабілітаційні центри, підприємства, які здійснюють протезування. Окрім цього, ми надаємо технічну допомогу національним партнерам, таким як міністерства, у розробці законодавства і нових моделей. Назву тільки кілька з них. Ми розробили і зараз впроваджуємо в різних громадах модель допомоги людям, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, яка слугує дорожною картою для місцевих органів влади, як організувати таку допомогу.

Ми розробили модель для реабілітації людей із порушенням зору, допомогли у створенні школи для орієнтування, мобільності і отримання цифрових навичок людьми, які втратили зір, у двох центрах. Один із них — на базі реабілітаційного центру Поділля, і другий — на базі Першого медичного територіального об’єднання у Львові.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *