Чорна перлина Чорномор’я. Як зрозуміти Одеський чорний та які вина скуштувати з цього сорту винограду — сомельє

З роками виноробство в Україні набуває все більшої популярності, а споживачі звертають увагу на локальні вина та шукають цікаві зразки.

Читайте також:

 Для яскравого Великодня. Сім ігристих вин від українських виробників

Одним із таких є сорт винограду Одеський чорний, котрий вирощують на півдні.NV Food поспілкувалися з сомельє Богданом Панчуком, котрий досліджує цей сорт, та розпитали про його особливості, історію появи та про гастрономічні поєднання вин з Одеського чорного та страв.

Трохи історії

Одеський чорний — це продукт селекції. Він з’явився в Одеській області, в національному науковому центрі Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. Сорт вивели ряд вчених-селекціонерів у період із 1948 до 1950 року. З 1948 року розпочалися дослідження, а вже у 1950-му успішно відбулося схрещення. Цей сорт має двох відомих «батьків» — це легендарний Каберне Совіньйон та Аліканте Буше. Другий — це відомий французький селекційний сорт, його ще називають чорним за унікальний інтенсивний колір як шкірки, так і м’якоті. Цікавий факт: більшість червоних сортів винограду мають лише червону шкірку, а м’якоть у них світла, тому Каберне, Совіньйон, Мерло та інші сорти дозволяють виробити з них рожеве і навіть біле вино. Сортів винограду, в яких і шкірка, і м’якоть червоного кольору, набагато менше. Це, власне, Аліканте Буше або, наприклад, Сапераві.

Одеський чорний назвали так тому, що він запозичив від Аліканте Буше велику кількість антоціанів — органічних хімічних сполук, що діють як барвник. А від Каберне Совіньйон він узяв ніжну ароматику і здатність давати високу врожайність. Інша назва Одеського Чорного — Аліберне (від назви двох сортів, які схрестили).

У 1960-х роках були висаджені експериментальні плантації цього сорту, а у 1972 році він був внесений в офіційний реєстр сортів винограду. Здавалося б, це формальність, але насправді ні. Саме з цього моменту можна говорити, що сорт почав своє життя, адже його офіційно визнали та можуть висаджувати, купувати, вносити в класифікації тощо. Насправді, селекціонери розробляють нові сорти чи не щодня, але саме внесення в реєстр дає зрозуміти, що результат задовільнив учених та з виноградом можна далі працювати.

Читайте також:

 Через рекордну посуху. Іспанський виробник ігристих вин відправляє у неоплачувану відпустку майже 80% персоналу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *