Про що треба заявити на засіданні ради Україна-НАТО

Скоро має відбутися засідання Ради Україна-НАТО. Ініціював засідання український президент Володимир Зеленський і буде там присутній. Ключова тема — посилення українських ППО та снаряди

Нещодавно вся Україна (та і весь світ) побачила, що окремі країни НАТО можуть досить ефективно (за допомогою своєї авіації) захищати повітряний простір держави, що не є членом НАТО.

При цьому, домігшись, щоб на Ізраїль не падали шахеди та ракети, такі держави як США, Франція та Великобританія зруйнували аргументи, які раніше використовувалися для пояснення, чого сили НАТО у будь-якому вигляді не можуть з’являтися на території України.

Наприклад, легендарна теза про «ескалацію». Був захист Ізраїлю ескалацією? Мабуть, був. Кілька держав НАТО, не спитавши Альянсу, направили свою авіацію у чужий повітряний простір. Очевидно, це може втягнути НАТО у війну з Іраном? Може. Причому війна може вестися гібридними та терористичними методами. Хтось про це думав? То чого всі так переймаються ескалацією у випадку України?

Далі, теза про те, що «держави — члени НАТО мають узгоджувати з іншими свої військові дії». Хтось збирав НАТО щодо захисту Ізраїлю? Може, і Туреччину питали? Ні, а чого? Це ж «рівноправний союз», де кожна Угорщина має рівне право голосу?

Коротше кажучи, якось усі попередні заяви НАТО про Україну не корелюються з реальним станом справ. Виявляться, що «нічого не можна, але коли дуже треба — можна». І на цей аргумент можна тиснути.

Виявляється, що «нічого не можна, але коли дуже треба — можна»

Усім тим, хто дуже любить розказувати про «особливі відносини» та «договори», які є у США з Ізраїлем, пропоную показати документи, де зафіксована вимога з боку США захищати протиповітряний простір Ізраїлю. Ще покажіть відповідні угоди з боку Франції та Великобританії.

До речі, а які угоди з боку Саудівської Аравії, яка взагалі Ізраїль не визнає, вимагали від неї збивати ракети, що летіли на Ізраїль?

Як не крути, але виявляється, що працюють не папірці, а політичні інтереси. У випадку України, очевидно, політичного інтересу закривати повітряний простір у них не було.

Якщо їм була потрібна причина, то чим геноцид — не причина? Російські агресори здійснюють повітряний геноцид українців. Яскравий приклад — обстріл Чернігова. І таких прикладів — безліч. Чого НАТО захищало албанців Косово від геноциду сербів, а тут робить вигляд, що нічого не відбувається? Бо у албанців Косово у 1990-ті були потужні демократичні інституції, система договорів з США і серйозні інвестиції? Відчуваєте, як смішно таке читати…Якщо потрібні формальні підстави, то от вони — Будапештський меморандум? Він «нікчемний» і не має сили? То чого ви з нього не виходите? Навіщо ви підписували те, що не має сили? Очевидно, що якщо дві сторони підписали щось, і одна з них відмовляється виконувати умови, посилаючись на вигадані причини, то це, як не крути, має вигляд шахрайства. Якщо хтось видурить квартиру в обмін на обіцянки, то це буде шахрайством. Звісно, у міжнародних відносинах про шахрайство заявити не вийде. Але це ж не скасовує факту, що хтось виміняв в України ядерну зброю на «сферичне ніщо», і тепер розказує про «цінності» та інші подібні речі.

Це — тим, хто любить розказувати, що «США нам нічого не зобов’язані».

Ну і про те, чого вони нам повинні давати ППО.

Взагалі, за всіма принципами — ідеологічними, моральними, юридичними, вони просто були повинні прислати авіацію збивати ракети. Як для Ізраїлю.

Ми — демократична держава, що поділяє спільні цінності, кандидат у члени ЄС, учасник купи міжнародних організацій та договорів, держава, чию безпеку юридично обіцяли (як самі кажуть — «обіцяли, але не гарантували», але що з того?) США та Великобританія. Ми нікому не загрожували, ні на кого не нападали. Дотримувалися міжнародного права.

І тепер якісь міжнародні терористи нападають на нас, вбивають, прагнуть нас знищити просто так. Якщо це не привід прислати авіацію НАТО, то який цей привід може бути? Прислати авіацію не нападати на РФ, не бомбити її міста, цього ніхто не чекає, а просто допомагати збивати ракети.

Але ніхто не хоче конфліктувати з РФ. Власне, звідки взялася ідея з допомогою Україні озброєнням? Коли Захід чітко дав зрозуміти, що прямо ніколи Україні допомагати не буде, то Україна запропонувала допомогти хоча б зброєю.

Але самі вони присилати літаки не хочуть. Давати літаки довго не хотіли, а потім погодилися, але мало, і треба довго готувати пілотів. Давати системи ППО, наче, не проти, але теж мало. Бо шкода систем, шкода грошей. Посилати свої системи разом з персоналом теж не хочеться. Хочеться, щоб воно якось само все закінчилося, а воно не закінчується ніяк. Навпаки, російський агресор нахабнішає, відчуваючи власну безкарність.

У результаті інші агресори теж нахабніють. І доводиться уже направляти авіацію захищати Ізраїль. Не зважаючи на усі системи ізраїльської ППО. Але потреба ця виникла тому і лише тому, що свого часу не послали авіацію в Україну.

Для виходу з цього замкненого кола є лише два шляхи. Послати в Україну свої сили збивати ракети, або дати Україні стільки зброї, щоб у зовнішніх зусиллях не було потреби. Ну або дивитися далі, як це все валиться. Обмежитися Україною не виходить. Дріб’язкове «геополітичне шахрайство» вилазить боком. Для всіх.

Текст опубліковано здозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуПогляди NV

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *