«Змінила у світі десь нічого». Українців обурила поява Навальної на обкладинці Time 100 та її заява про «війну Путіна, а не росіян»

Юлія Навальна, вдова російського опозиціонера Олексія Навального, з’явилася на обкладинці американського журналу Time у спеціальному номері про 100 найвпливовіших людей світу. У супровідному інтерв’ю вона заявила, що війну проти України у РФ нібито підтримує лише «агресивна меншість», а тому це суто «війна Путіна».

Як реагують на такі заяви Навальної в Україні та її появу на обкладинці Time 100 — в огляді NV.

Навальна на обкладинці Time і резонансне інтерв’ю: про що мова

Починаючи з 2004-го американський журнал Time щороку публікує свою версію списку 100 найвпливовіших людей у світі – спеціальний номер Time 100. Редакція традиційно пояснює, що до нього можуть увійти не лише ті, чий вплив на світ є позитивним. Формально список не є рейтингом — тобто люди, які увійшли до переліку, не розподілені за місцями залежно від ступеня впливу. Однак постать на обкладинці цього номеру, безумовно, привертає додаткову увагу.17 квітня журнал оприлюднив свій новий список найвпливовішої сотні людей планети — Time 100 2024. При цьому на обкладинці номеру опинилася Юлія Навальна — вдова російського опозиціонера Олексія Навального, який помер два місяці тому, 16 лютого, у заполярній колонії. Навальну включили в категорію Лідери разом з 23 іншими людьми, серед яких прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск; іранська активістка та правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру 2023 Наргес Мохаммаді; голова ЦРУ Вільям Бернс та глава Офісу президента України Андрій Єрмак (при цьому Володимира Зеленського у списку немає, як і жодного іншого українця).17 квітня журнал оприлюднив свій новий список найвпливовішої сотні людей планети — Time 100 2024. При цьому на обкладинці номеру опинилася Юлія Навальна — вдова російського опозиціонера Олексія Навального, який помер два місяці тому, 16 лютого, у заполярній колонії. Навальну включили в категорію Лідери разом з 23 іншими людьми, серед яких прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск; іранська активістка та правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру 2023 Наргес Мохаммаді; голова ЦРУ Вільям Бернс та глава Офісу президента України Андрій Єрмак (при цьому Володимира Зеленського у списку немає, як і жодного іншого українця).«Хороші росіяни» — дуже погана фраза, — відреагувала на це Навальна. — Я вважаю, що вони просто не хочуть шукати цих антивоєнних росіян. Але такі росіяни таки існують. Просто важко чекати, що вони вийдуть на вулиці, бо, як я вже сказала, не всі люди є героями. Вони готові вдаватися до різних видів боротьби. Важливо підтримувати цих людей, і я вважаю, що ігнорувати їх — це помилка влади України”.Далі Навальна висловила своє переконання, що «звичайні українці», мовляв, «розуміють, що не всі росіяни налаштовані проти них». «Але коли йдеться про український уряд, я думаю, було б правильно, якби він пам’ятав про цих людей. Це вочевидь не війна Росії. Це війна Путіна. Звичайно, є дуже агресивна меншість, що підтримує війну. Вони виділяються, але їх дуже мало. Путін робить все можливе, щоб заохотити їх. Він вказує на них і каже: „Дивіться, всі такі!“ Але це неправда. Більшість людей з різних причин хочуть, щоб війна закінчилася», — заявила Навальна.

А відповідаючи на те, чи ставить вона собі за мету «порозумітися з керівництвом України» і співпрацювати з українською владою, Навальна сказала: «Мені складно зараз відповісти на це питання, оскільки воно залежить не лише від мене».

Крім того, в інтерв’ю Time Навальна висловлює такі думки:

  • «Більшості [росіян] тікати нікуди. Це ж їхня країна. Вони все одно залишаться. Деякі з них чинять опір, і вони, звичайно, не обчислюються десятками мільйонів. Але багато хто проти всього цього. Просто, ну не всі готові стати героями. Тому вони продовжують жити звичайним життям»
  • Про акцію «полудень проти Путіна» під час т.зв. виборів, яка створила російській пропаганді картинку нібито високої явки: «Я вважаю її [акцію] дуже успішною. Дуже важко під час війни, коли людей можуть ув’язнити за плакат чи лайк, — дуже важко знайти той момент, коли люди готові вийти на вулицю і не боятися. Ця демонстрація дала їм таку нагоду, це було правильне рішення. Зовсім неважливо, як ці люди проголосували. Було очевидно, що Путін рахуватиме голоси так, як йому заманеться. Але зараз усі говорять саме про те, що люди годинами стояли у чергах проти Путіна».
  • «Все ж я вважаю, що в душі російські консульські працівники — хороші люди» (про консульство РФ у Берліні)

Читайте також:

 Тиха гавань для шпигунів Путіна. Німеччину вразила хвиля гучних розслідувань про мережу агентів РФ, яка обплутала країну за спиною спецслужб

Захід обирає «безпечний варіант мучениці» замість дій: реакція в Україні

Значний резонанс в Україні спровокував не лише факт появи Юлії Навальної на обкладинці Time та її заяви в інтерв’ю виданню, але й фактичне позиціонування вдови російського опозиціонера як обличчя тих, «хто бореться за свободу та демократію» — як йдеться у нарисі Камали Гарріс.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що вибір Time на користь Навальної на обкладинці і включення лише Єрмака від України у список «відображає глибокі дилеми і когнітивний дисонанс в зовнішній політиці західних країн».

«Тому що, хто така Навальна? Вона — умовна особа. Російська емігрантка, вдова опозиціонера, яка символізує протистояння діючій російській владі. Українські лідери — реальні. Це люди, які щоденно борються проти російської агресії і захищають свою країну», — зазначає Романюк.

Вона підкреслює, що для західних держав Навальна втілює собою «безпечний варіант мучениці». «Її критика Кремля, звісно, є потрібною. Але вона не несе загрози ескалації збройного конфлікту, до якого може призвести активна підтримка умовного Зеленського. Таким чином, ми спостерігаємо інерцію і намагання всидіти в зоні комфорту: адже підтримуючи таких опозиціонерів як Навальна, Захід може уникати прямого втручання в конфлікт і нічим не ризикує», — додає Романюк.

Натомість українські лідери, нагадує медіаекспертка, «є символом значних змін і активної боротьби, що вимагає від міжнародних партнерів не лише моральної підтримки, але й реальної допомоги, включаючи військову, фінансову та технологічну». «Українці змушують напружуватись своїх держав-партнерів, зобов’язуючи їх до активніших дій. Українці підвищують їхні ризики і викликають страх», — констатує Романюк.

Отже, резюмує вона, Захід наочно демонструє розбіжності між задекларованими цінностями (захист прав людини, суверенітет країн, демократія тощо) і своїм справжнім бажанням «зберегти статус-кво, не приймати складних рішень, не ризикувати, і зрештою, тратити гроші десь на свого виборця, а не на ракети для ППО, що захистять сотню нікому не відомих українців».

«Тобто є публічно задекларовані ось такі цінності і переконання — а втілюються зовсім інші кроки. […] Ми всього лише спостерігаємо результат вибору між підтримкою безпечного і нестрашного символу боротьби, як Навальна, і підтримкою реальної потужної і відчайдушної боротьби країни, яка зазнала збройного нападу», — підсумувала Романюк, нагадавши, що в день виходу Time Росія вбила 18 українців у Чернігові, поранивши десятки людей.

Журналістка Леся Москаленко, співзасновниця проєкту Мандри ветеранок, констатує, що добірка світових лідерів за цьогорічною версією Time «ілюструє реальність, у якій світові хотілося б жити».

«Але не ту, в якій ми всі опинилися. Світовий лідер від України там, до речі, Єрмак», — зауважує Москаленко.

Вона підкреслює, що у своєму інтерв’ю Юлія Навальна не сказала ані слова «про злочини в Україні, яка бореться, вмираючи й стікаючи кров’ю, на відміну від російської опозиції». А супровідний текст Time до інтерв’ю з Навальною Москаленко характеризує як «понурий декадентський плач».

«Цитую: «Вона приїхала у супроводі охоронця і крокувала в чисто чорному костюмі і лакованих туфлях», «Навіть з ув’язнення Навальний керував своєю революційною мережею і обіцяв, що колись Росія стане європейською країною. Після його смерті ця надія у багатьох згасла». Або: «Time опитав союзників Навального, відшукавши їх у чотирьох країнах, куди вони виїхали», — наводить приклади Москаленко.

«Не там шукаєте, панове, — додає журналістка. — Вся надія, яка у вас там згасла, зараз є в Україні. І від того, що буде з нами, залежить і ваше майбутнє».«Отака-от лідерка, яка змінила в цьому світі десь нічого», — коментує обкладинку з Навальною український Інститут масової інформації.«Потужний флешмоб Юлії після вбивства в тюрмі її чоловіка, який полягав в тому, щоб в день виборів „постоять в полдєнь на участкє, а потом развєрнутся і пойті домой“ точно мав бути відзначений», — саркастично коментує «світову впливовість» Навальноїукраїнський медіапроєкт Телебачення Торонто.«В списку найважливіших людей TIME 100 є Єрмак і Навальна. Зупиніть, будь ласка, планету, я виходжу», — пише український користувач Х Дмитро Булах.«Вибачте, але Юлія Навальна дійсно найвпливовіша жінка на Росії. Бо так на розвиток диктатури як мовчазна неучасть, не впливає нічого», — додає ще один користувач.

Віталій Мороз, фахівець із цифрових технологій, комунікацій та медіа, водночас нагадує, що у своєму традиційному списку Time 100 журнал зазвичай не повторює людей з року в рік.

«У 2022 році в списку Time був Зеленський, в 2023 році – Зеленська. Журнал не ставить тих самих політиків щороку. Західних теж. Цей весь список — просто інфотеймент [розважальний спосіб подачі інформації], який нічого не вартує, й служить підвищенням уваги до журналу Time. Більше нічого». Мороз переконаний, що «всі ці топ-10, топ-100 у всіх можливих конкурсах — повна дічь, інформаційний привід, про який завтра вже забудуть».Звісно, українці запропонували чимало власних варіантів обкладинки TIME, зокрема саркастично нагадавши про найскандальніше висловлювання Олексія Навального («Крим — це бутерброд із ковбасою, абощо, щоб його туди-сюди повертати?»).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *