Врятувався з Титаніка і виграв Олімпіаду: як нащадок Бенджаміна Франкліна став героєм війни та зіркою світового тенісу

Через кілька місяців після того як Титанік затонув, Річард Вільямс виграв US Open, хоча лікарі хотіли ампутувати йому обидві ноги.

Читайте також:

 День, коли на Кличку поставили хрест: чому за справу українця взялося ФБР

Пізно ввечері 14 квітня 1912 року на Титаніку було шумно. Пасажири вечеряли, слухали музику, гуляли палубою. Прийшли поїсти в ресторан і Річард Вільямс із батьком Чарльзом. Вони навіть не звернули уваги на легкий поштовх. Хвилюватися не варто було, адже Вільямси були на найнадійнішому судні у світі, як тоді характеризували Титанік. Повечерявши, Річард і Чарльз вирушили до бару і лише там зрозуміли, що корабель почав іти на дно.

Заснував Міжнародну федерацію тенісу

Чарльз Вільямс був шанованим в Америці юристом, нащадком Бенджаміна Франкліна, одного з «батьків» США [його портрет на купюрі в 100 доларів]. А ще він обожнював грати в теніс. І став одним із засновників Міжнародної федерації тенісу.

Наприкінці позаминулого століття Чарльз поїхав працювати до Швейцарії, де 29 січня 1891 року народився його син Річард «Дік» Вільямс.

Дік ріс у Женеві. З малих років батько долучив його до тенісу. У хлопця добре виходило і 1911 року Річард виграв чемпіонат Швейцарії.

Далі Дік вступив до Гарварду і плисти до Америки з батьком вони вирішили на Титаніку.

Із 30 вижили 11

Зрозумівши, що лайнер почав тонути, Чарльз і Річард кинулися на допомогу пасажирам. Дік почув крики чоловіка, який не міг вибратися з каюти. Вільямс-молодший почав ламати двері, а пробігаючий повз стюард пригрозив йому штрафом за псування майна. Потім цей епізод увійшов у знаменитий фільм «Титанік», який зібрав 11 Оскарів.

Коли вже прийшла черга самим рятуватися, Вільямси стрибнули у воду. І в цей момент на Чарльза впала труба з судна — він загинув миттєво.

А Річарда врятувало те, що він глибоко пірнув і під водою проплив небезпечну ділянку з уламками корабля.

«Я одразу зняв із себе хутряну шубу через її вагу. А також скинув взуття. Приблизно за двадцять метрів від корабля я побачив щось, що пливе по воді. Я поплив і виявив, що це шлюпка. Я повис на ній, а за якийсь час виліз на борт. Близько 30 людей врятувалися разом зі мною. Щоправда, вижили 11. Усі інші померли через холод», — згадував страшну ніч тенісист.

За дві години Річарда та інших потерпілих підняли на борт корабля Карпатія, який першим прибув на допомогу тим, хто вижив із Титаніка.У Діка були сильно обморожені ноги і лікар наполягав на ампутації. «Ці ноги мені ще знадобляться», — відповів Вільямс і відмовився від операції. На щастя, він швидко одужав і відновив кар’єру.

Ба більше, цього ж року Річард Вільямс разом із Мері Браун виграв US Open у міксті! Потім були перемоги на US Open в одиночному розряді – у 1914 і 1916 роках.

Кар’єру Річарда перервала Перша світова війна. Він служив в армії США, воював на території Франції і був нагороджений Орденом Почесного легіону — найвищою нагородою цієї країни.

Повернувшись із війни, Річард Вільямс продовжив грати в теніс. Виграв Вімблдон-1920 у парі, а 1924 року став олімпійським чемпіоном у змішаному розряді разом із Гейзел Гочкісс.

Завершив тенісну кар’єру в 44 роки, а в 1957-му був введений до Міжнародної зали тенісної слави.

Помер Вільямс 2 червня 1968 року у віці 77 років від хвороби легенів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *