«Списуємо у нашого непорядного сусіда». Чи вистачає мотивації в новому мобілізаційному законопроєкті, щоб воювати без демобілізації – юрист

Адвокат Роман Лихачов оцінив позитивні та негативні моменти схваленого Радою законопроєкту про мобілізацію.

Сьогодні Рада схвалила законопроєкт мобілізацію у другому читанні, повністю прийнявши позицію комітет ВР з нацбезпеки, оборони та розвідки, який позавчора завершив його розгляд та рекомендував парламенту ухвалити його у другому читанні.

Як NV дізнався з отриманих від парламентарів Висновків до урядового документа, текст законопроєкту піддали значним змінам. Найбільш контраверсійним стало виключення положення про демобілізацію і ротацію військових (з винесенням в окремий законопроєкт).

Серед інших норм прийнятого Радою мобілізаційного законопроєкту:

  • залишається норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю;
  • демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
  • визнані обмежено придатними зобов’язані будуть повторно пройти огляд протягом 12 місяців;
  • люди, які отримали 2−3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби;
  • військовослужбовці в разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки;
  • право, протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис. грн;
  • можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з Міноборони;
  • обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів;
  • обмеження на керування транспортними засобами чоловікам відповідного віку на вимогу ТЦК.

Про те, як новий законопроєкт змінить процес мобілізації в Україні, які в нього є сильні та слабкі сторони, NV поговорив з Романом Лихачовим, адвокатом приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.

Демобілізація

На думку юриста, головним недоліком законопроєкту є відсутність положень про демобілізацію. «Не може бути такого, що люди будуть служити все життя. Це неправильно», — вважає Лихачов.Люди, які доєднуються до війська, мають знати, який термін вони мають служити, впевнений адвокат. За його словами, перед тим, як заперечувати можливість демобілізації, слід дослідити, скільки у війську залишилось людей, які були призвані на початку повномасштабного вторгнення РФ. «Постійно говорять про те, що не можна звільняти. А давайте глянемо, скільки їх реально залишилось. Бо постійно працюючи з військовими, можу сказати, що багато кого вже немає живих; багато хто є непридатним; багато хто — в самовільному залишенні військової частини, бо психіка не витримує третій рік на фронті; багато хто звільнився. Тому там не про нереальну кількість людей йдеться», — пояснює юрист.

Адвокат також виступає проти винесення питання демобілізації в окремий законопроєкт. «На мою думку, що коли [питання демобілізації] відкладається, і чесно не говорять військовим, скільки їм треба служити, це неправильно по відношенню до наших захисників. Так не може бути. Ми розуміємо, що війна надовго — не на 2−3 тижні, як нам спочатку розказували. Тому люди повинні це знати», — переконаний він.

Звільнення з військової служби

В оновленому законопроєкті прописані норми щодо звільнення з військової служби. Зокрема, піти зі служби зможуть люди, які побували в полоні. На думку Лихачова, це правильне положення, проте у законопроєкті визначено, що це стосується тих військових, які були у полоні недобровільно. Це визначення юрист називає нерозписаним: «Що значить недобровільно? Якщо у особи закінчились патрони і вона піднімає руки — це добровільно чи ні вона потрапила в полон? Будуть питання з цим недобровільним».

Юрист також підтримує право на звільнення для осіб з інвалідністю: «У мене [йдеться про клієнтів] багато хлопців без кінцівок залишились — без руки, ноги, і вони продовжують служити, бо визнані обмежено придатними. Я за те, щоб вони мали право на звільнення».

Згідно з текстом законопроєкту, право на звільнення нададуть тим військовим, у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану. На думку Лихачова, це дуже контроверсійне положення: «Всі контракти в основному укладаються до завершення воєнного стану — там строк не прописаний, це мертва норма».

Мотиваційні норми

Наразі в Україні існує досить велика кількість різноманітних пільг та доплат для військовослужбовців. Оновлений законопроєкт пропонує ще більше розширити мотиваційні норми. Проте, за словами адвоката, військових найбільше цікавить саме строк служби, а не додаткові заохочення.

«Військові часто кажуть, що їх направили як в рабство. Вони все виконують, а строку служби немає. Це основний момент. А далі вже можна говорити про інші доплати», — пояснює Лихачов.

Окрім того, українські суди завалені позовами військових щодо недоплат, зазначає юрист. Сам Лихачов зізнається, що займається понад 200 справами щодо невиплат бійцям.

«В першу чергу треба виконувати ті зобов’язання держави, соціальні гарантії, які вже пообіцяли військовим, — впевнений адвокат. — Не додавати нові пільги. Мені цікаво, а у нас це забезпечено реальними документами і грошовими коштами в бюджеті?»

Відстрочки

Питання відстрочок від служби в Україні не втрачає своєї актуальності. То з’являються новини про надання відстрочок новій категорії людей, то пропонується їх урізати. Проте, на думку Лихачова, питання відстрочок не грає такої великої ролі.

Юрист пояснив, що наразі в Україні близько 5 млн чоловіків, які можуть підлягати мобілізації, з них близько 1 млн мають право на відстрочку. «Ми постійно хочемо щось змінити, щоб зменшити цей мільйон. Але це 20%. Основне питання, що з 80%? Чому їх не призивають? Яка різниця — буде 85% тих, хто не має права на відстрочку, чи 80%? Від цього нічого не зміниться, — наголошує Лихачов. — Ми намагаємось балансувати, але по законопроєктах у мене таке враження, що ми частково списуємо у нашого непорядного сусіда — в Росії, десь 4 відстрочки».

Загалом Лихачов підтримує визначення нових норм щодо надання відстрочок. Зокрема, це стосується людей, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів). Проте юрист вважає неправильно прописаною норму про аліменти, адже не конкретизовано, які саме документи має подати людина, аби це довести. Він також виступає за відстрочки для людей, які мають дитину з інвалідністю.

Водночас юрист зауважив, що було запропоновано скоротити відстрочки, що надаються у зв’язку з сімейними обставинами. Так, було прибрано норму про надання відстрочки особам, які мають дружину (чоловіка) з III групою інвалідності (крім певних захворювань). Він зазначив, що саме через цю норму деякі люди стали брати фіктивні шлюби.

При цьому Лихачов зазначив, що людей, які отримують відстрочку через сімейні обставини, не багато: «Більше того, постійний догляд бояться встановлювати в управління соцзахисту. Вони переживають, що їх постійно в поліцію викликають [через оформлення догляду], кажуть, що нема чітких критеріїв з цього догляду і вони реально бояться. Тобто ми зараз формуємо таку систему, що чиновнику краще не зробити щось — не дати інвалідність, не дати довідку про догляд, — ніж зробити і далі писати пояснення, навіть якщо все правильно», — зауважив юрист.

Переогляд

Юрист не підтримує норму про необхідність повторного проходження огляду на непридатність до військової служби, адже неправомірно змушувати усіх людей з інвалідністю це робити.

«Є питання до конкретних осіб, що, наприклад, проходять по кримінальних справах, — так ініціюйте перепроходження [огляду]. Нехай люди перепроходять, але певні люди, а не всі», — додає Лихачов.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *