Сім висновків за два роки роботи Дія.City

Дія.City — що вдалося за два роки, а що ще треба змінити.

У лютому 2022 року в реєстрі Дія.City з’явилися перші 55 резидентів. З цього моменту почався відлік 25 років, протягом яких держава гарантувала непогіршення умов цього спеціального правового режиму та особливостей оподаткування. Пройшло 2 роки, резидентів Дія Сіті вже понад 900 — саме час підбити перші підсумки. Якщо спеціальний правовий режим підтвердив свою привабливість, а держава в цілому послідовна в намірі використати його для розвитку ІТ-індустрії та залученні інвестицій, то податкові органи активно знецінюють переваги та загрожують Дія.City не менше, ніж виклики повномасштабної війни. Поговоримо про це трохи детальніше.

1. Дія.City працює, не дивлячись на початковий скепсис і повномасштабне вторгнення

Спочатку багато компаній обережно ставилися до спеціального правового режиму і тому вичікували або ж створювали окрему маленьку юридичну особу для набуття статусу резидента Дія.City. Комусь знадобилося півроку, комусь — півтора, а хтось й досі перевів в Дія.City лише малу частину свого бізнесу.

Проте сумніви індустрії в цілому подолані: на сьогодні кількість резидентів перевищила 900 та серед них є майже всі імениті ІТ-компанії. До спеціального правового режиму долучилися великі підприємства з іноземними інвестиціями та тисячами фахівців в Україні.

В січні 2024 року Мінцифра, об’єднання Diia.CityUnited та компанія Advanter проводила опитування резидентів Дія.City й понад 98% опитаних позитивно оцінили свій досвід резидентства. Ми ще не раз будемо звертатися до результатів цього анкетування нижче.

2. ІТ-індустрія більше довіряє Мінцифри

У 2020-му, при обговоренні концепції Дія.City та законопроєктів, лунало багато критики. Одним з основних страхів ІТ-бізнесу було надання Мінцифри повноважень регулятора та контролера за індустрією. Але ці побоювання не справдились. Натомість Мінцифри отримало функцію адміністратора, який не має дискреційних повноважень до резидентів та не може навіть давати офіційні роз’яснення. Організований Мінцифри проєктний офіс Дія.City сформував клієнтоорієнтовану команду підтримки, яка ефективно працює.

Як наслідок, на зустрічах з ІТ-асоціаціями висуваються пропозиції надати Мінцифри додаткові повноваження. Таке важко уявити, на приклад, з податковими органами. До цього, скоріше за все не дійде, але такого рівня довіри ІТ-бізнесу до Мінцифри 2−3 роки тому не було.

3. Держава намагається тримати слово про непогіршення умов

У згаданому опитуванні понад 70% учасників вказали, що фактором, який переконав їх стати резидентами, стала умова збереження чинного правового режиму на 25 років. Однак дотримуватися цієї гарантії буде не так просто.

Так, у вересні 2022 року Верховна Рада України випадково прибрала пряму норму про право резидентів Дія.City укладати гіг-контракти з іноземцями без отримання дозволів на використання їх праці. Таке право ніби витікає з контексту інших норм, які залишилися в силі. Але все ж була створена неоднозначність, яку можна трактувати по-різному. Для розв’язання проблеми, уряд прийняв постанову, якою прямо дозволив укладати гіг-контракти з іноземцями без отримання таких дозволів, щоправда, лише на період воєнного стану. Встановити таке правило надовше у КМУ просто немає повноважень, сама ж норма повернеться «на місце» лише через 6 місяців після закінчення воєнного стану. Проте тут важлива готовність держави докласти зусилля, щоб нівелювати наслідки помилки.

4. Резиденти отримують додаткові переваги

В перші тижні повномасштабного вторгнення не було зрозуміло, чи зможуть резиденти Дія.City виконувати вимоги щодо мінімальної кількості найнятих фахівців та розміру їх винагороди. Кабмін досить швидко зреагував і вже 29 березня 2022 року скасував негативні наслідки невідповідності цим вимогам під час воєнного стану. Потім цю пільгу скасували лише 13 лютого 2024 року.

В січні 2023 року Кабмін затвердив новий порядок бронювання працівників: резидентам Дія.City треба не мати заборгованості по ЄСВ та виплачувати зарплату вище середньої в регіоні для того, щоб подати списки на бронювання до 50% військовозобов’язаних працівників. Процедура бронювання має недоліки, але така можливість є великою перевагою Дія.City.

5. Дія.City — готове до масштабування рішення

Загроза окупації великих територій передбачала також ризики для функціонування банківської системи, багатьох реєстрів та державних інформаційних ресурсів, які терміново почали переносити в хмари. Держава відчула потребу підтримати сферу хмарних послуг та дата-центрів і найшвидшим рішенням було додати їх до переліку видів діяльності, які стимулюються в Дія.City.

Так само, Кабмін додав до цього переліку діяльність по підтримці міжнародних платіжних систем, виробництву устаткування для оборонної промисловості, розробці та виробництву безпілотних систем. Те, що інтеграція нових сфер не потребувала організаційних чи нормотворчих зусиль довело, що Дія.City є комплексною та налагодженою системою стимулювання бізнесу, яку можна легко масштабувати.

6. Головна загроза — це неконструктивні позиції податкової служби

Майже 95% опитаних відповіли, що пільгові ставки оподаткування переконали їх стати резидентами Дія.City. Водночас 73% вважають, що усунення недоліків податкового законодавства та його трактування має бути пріоритетом для об’єднань резидентів.

Практично з перших днів дії особливостей оподаткування резидентів Дія.City та їх фахівців, податкова почала трактувати законодавство не на користь резидентів, іноді навіть ігноруючи прямі норми. Такі «сюрпризи» спочатку були поодинокими, але починають з’являтися все частіше. Ці позиції публікувалися у формі прес-релізів, надавалися у відповідь на звернення ІТ-асоціацій, а з часом почали відображатися в індивідуальних податкових консультаціях та в базі знань податкової «ЗІР».

Наприклад, податкова пропонувала:

  • починати застосовувати податкові переваги пізніше, ніж це передбачено законом;
  • оподатковувати виплату за час оплачуваної перерви гіг-спеціаліста за втричі вищими ставками;
  • прирівнювати тимчасову передачу гіг-спеціалісту обладнання для надання послуг до подарунка та оподатковувати в сумі на 40% від вартості користування ним; тощо.

Звісно, на більшість «негативних» позицій податкової можна знайти більш «позитивну» з того ж питання. Проте, така зухвалість і непослідовність фіскальних органів позбавляє бізнес визначеності та здатності планувати, а головне — кидає тінь на довіру капіталу до держави України, в цілому.

Дія.City позиціюється як простий і вигідний правовий та податковий режим. Він і є таким, доки не втручається податкова — відкриваєш її позиції й вже все не так зрозуміло і зовсім не так вигідно. Доводиться закладати значні резервні фонди або починати вести бізнес менш прозоро, що точно не є інвестиційно привабливим.

І яким би клієнтоорієнтованим не був сервіс Мінцифри, це не може нівелювати таку проблему. Коли резиденти називали переваги режиму Дія.City, то топ-3 стали ставки оподаткування, непогіршення умов та можливість викласти в гіг-контракті реальні умови співпраці з фахівцями. Але поточний підхід фіскалів саме ці переваги й зводить нанівець.

Тому критично важливо навести лад в податковій політиці щодо Дія.City. ІТ-асоціації та Мінцифри мали б бити на сполох, щоб підняти питання на найвищий політичний рівень. Вочевидь, у воєнний час є багато інших пріоритетів, але вберегти напрацювання чотирьох років та відновлювати довіру бізнесу теж важливо.

7. Війна та загальні проблеми не дають розкрити потенціал

Хоча Дія.City створювався для обмеження впливу загальнодержавних проблем на ІТ-бізнес, в цьому неможливо досягнути абсолюту і мова не лише про податкову. Новітні інвестиційні інструменти Дія.City не переконують інвестувати на рівні України — тут створюють тільки офіси розробки, бо не вистачає верховенства права. Специфічна комунікація питань мобілізації лякає іноземних замовників і вони скорочують або не продовжують проєкти в Україні. Особлива увага правоохоронців до підприємців за давніми справами виглядає дико для західного капіталу. Це все в сумі з ризиками ракетних обстрілів та блекаутів негативно відбивається на бізнес-кліматі, розвитку ІТ-індустрії та динаміці зростання Дія.City.

Та навіть за всіх цих викликів, тільки за останній тиждень статусу резидентів Дія.City набули 42 підприємства, а отже є що підтримувати та захищати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *