Псевдовибори підтвердили це на 100%. Що в підсумку зробив Путін

Нинішній же цар РФ узурпував владу повністю і безповоротно

Якщо російські війська будуть вигнані з української землі, то зміна режиму в Кремлі відбудеться миттєво. І тоді «бояри», які навколо «царя» вирішують, кого призначити новим «царем». А ступінь контролю над ним — це питання наступне. Колись це вдається, колись — ні. Теперішній же цар РФ узурпував владу повністю і безповоротно.

Останні псевдовибори підтвердили на це з 100% результатом. Хай Путіну і намалювали цих 87%, але ж це з іншого боку свідчення того, що переважна більшість холопів хоче такого могутнього царя. Так що все залишається існувати у зрозумілій для російського менталітету парадигмі.

Ми очікуємо позитивної зміни на фронті вже 2 роки. Але виходить, що і Захід дуже мало допомагаючи нам зараз, дуже гарно допомагає Росії. І мені в цьому плані зараз буде дуже цікаво, що сьогодні напишуть міністри закордонних справ Європейського Союзу, які зберуться для того, щоб обговорити підсумки цих так званих «виборів». Так що я очікую, що це буде лише засудження проведення виборів на окупованих українських територіях, будуть висловлені занепокоєння тим, що вибори були невільними, нечесними, а відтак і легітимними.

Але головного висновку, якого б мали дійти шановні панове міністри — це визнати не лише нелегітимність виборів, а зробити логічний крок далі, визнати нелегітимність так званого переможця нелегітимних виборів. А от тут, на жаль, у них забракне сміливості і забракне політичної волі. Так само, як цього бракує, коли ми говоримо про необхідність надання нам тих видів озброєння, які справді можуть зламати ситуацію на полі бою на користь України. Лише останні події з більш-менш доволі різкими, але разом з тим і важливими заявами Макрона дають певну надію на те, що все ж таки на заході візьме гору оце розуміння, що з цією Росією треба кінчати.

Ця війна таки зміцнила путінську владу

Що ж стосується США, то думаю, що американський уряд визнає нелегітимними вибори, але Путіна нелегітимним не визнає. Це мені чомусь підказує мій досвід попередніх оцінок того, що відбувалося, згадується 2014 рік, згадуються всі інші так звані «вибори» на окупованих територіях. Вони не визнаються, але ті, хто це проводить, залишаються ще досі рукопожатними. А відносно Дональда Трампа, думаю, що він не займе жодної позиції, як завжди, сховається з якимись евфемізмами, і залишить собі простір для маневру, як він це робив останнім часом. Я думаю, зараз нічого не зміниться.

Ця війна таки зміцнила путінську владу. Попри всі жахливі втрати, попри те, що вони вже перевершили всі можливі, так би мовити, уявлення, народ вже виходить з плакатами «Ми готові померти, аби тільки допомогти Путіну». Це речі не вигадані. Тому він може в такому випадку себе вважати переможцем і жодні бояри не зможуть навіть пискнути.

У разі ж якщо Путін програє — а цей програш буде відступом на межі з 1991-го року — от тоді те боярство, яке його, власне, штовхало на цю війну, може подумати, що насправді царя треба змінювати. Але й зараз виникає можливість ось яка: бояри, які серйозно втратили в результаті цієї війни, можуть піти іншою війною проти тієї групи бояр, які хочуть лише продовження цієї війни. І от тоді в Росії виникне та ситуація, яка і називається смутою — коли одні будуть битися з іншими. Чи це нам вигідно? Безумовно. Чи це можливо? Безумовно. Ми знову повертаємося до теми про допомогу Україні з боку Заходу. Якщо буде ця допомога, тоді ота смута, про яку я щойно сказав, цілком реалістична.

Все інше буде імітацією. То ж я б не став шукати ознаки початку смути у зніманні-призначенні нових осіб в уряд нового-старого президента РФ. Зараз байдуже, хто буде призначений новим прем’єр-міністром РФ. Тут розмови про якогось «преемника», яким стане новий прем’єр РФ, по-моєму, явно не на часі. Чи він змінить когось на когось, це не має абсолютно ніякого значення, тому що всі рішення ухвалює він, Путін. Як називається прем’єр-міністр, як називається міністр оброни чи міністр фінансів — це все не про т. е. Бо сама система ухвалення рішень у Москві означає, що цар ухвалює всі рішення, а інші є його холопами. При цьому рівень холопства залежить від наближеності до царя. Ближчий холоп може вважатися заслуженим холопом, той, хто трошки далі від царя, менш заслуженим і так далі. Тобто вся ця ієрархічна холопська незмінна, безвідносно до того, як називається посада цього холопа. Тому навряд чи не можна думати про те, що зміна уряду чи зміна виконавців цього уряду може щось змінити. Допоки сидить цар, він буде робити те, що він захоче.

Ось чому я не вірю у транзит влади від Путіна до нового прем’єр-міністра за єльцинським типом. Зараз не ті обставини. Путін із себе ліпить мачо, який їздить верхи на конях, літає на винищувачі, пірнає на дно за амфорами. Де видно, що у нього є бажання поділитися із кимось владою? Це ж не той немічний Єльцин, який відключався під час переговорів і вже впадав в абсолютний маразм. Путін ще себе вважає абсолютно адекватним і робить все для того, щоб така адекватність зберігалася, щонайменше, ще кілька років. Тому я знову і знову повертаюся до одного і того самого: знищити його може лише українська армія, більше ніхто.

Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуПогляди NV

3 thoughts on “Псевдовибори підтвердили це на 100%. Що в підсумку зробив Путін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *