«Солідарність — це менше слів, більше снарядів». Туск може стати посередником між Макроном та Шольцом — Politico

Союзники України мають перейти від обговорень допомоги до конкретних дій з підтримки ЗСУ зброєю, зокрема боєприпасами.

Такий заклик опублікував у себе в соцмережі X прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні зустрічі в Берліні з канцлером Німеччини Олафом Шольцом та президентом Франції Еммануелем Макроном, де йому доведеться стати посередником між німецьким та французьким лідерами, пише Politico.

«Справжня солідарність з Україною? Менше слів, більше снарядів», — написав Туск.

Останніми місяцями Париж і Берлін, пише Politico, сваряться через свої стратегії щодо України, поки ЗСУ на фронті несуть на собі основний тягар нерішучості Заходу і вагань американських консерваторів щодо продовження військової допомоги.

Риторика Макрона стає дедалі більш яструбиною — коментарі щодо перспективи виряджання західних військ в Україну і заяви, що Європа не повинна діяти як «боягуз» перед обличчям російської агресії.

Німеччина, своєю чергою, звинувачує Париж у тому, що він говорить багато, але витрачає на допомогу Києву менше, ніж його союзники. Франція, зазначає Politico, рішуче заперечує це твердження.

Читайте також:

 «Скільки вам ще треба аргументів?» Туск після російського обстрілу Одеси закликав США нарешті розблокувати допомогу Україні

Шольц також зіткнувся з критикою за відмову відправити в Україну німецькі ракети Taurus, коли Великобританія і Франція вже відправили свої аналогічні крилаті ракети великої дальності Storm Shadow і SCALP.

Зустріч в Берліні має на меті продемонструвати «рідкісний прояв єдності», заявили високопосадовці Німеччини та Франції в інтерв’ю Politico.

Тепер питання полягає в тому, пише видання, чи зможе Туск виступити в ролі посередника між французьким і німецьким лідерами, які сперечаються між собою.

13 березня Politico писало, що Макрон поїде до Берліна, аби зменшити напруженість між ним та Шольцом щодо України.

Чутки про конфлікт Макрона і Шольца — що відомо

За даними видання, напруженість почала наростати наприкінці лютого, коли Макрон заявив, що не виключає відправку західних військ в Україну, пообіцявши зробити «все можливе, щоб Росія не змогла виграти цю війну». Водночас Шольц навпаки виключав залучення сухопутних військ європейських країн.

Через кілька днів Макрон, схоже, відповів безпосередньо Шольцу, сказавши, що «Європа явно стоїть перед моментом, коли потрібно буде не бути боягузами». Тоді міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що коментарі Макрона — це «те, що не допомагає вирішити проблеми щодо допомоги Україні».

Читайте також:

Дайан Френсіс

Дайан Френсіс

Що сталося з Макроном

Politico пише, що німецькі чиновники в приватних розмовах скаржаться, що, попри рішучі висловлювання Макрона щодо України, він не надав їй такої ж військової підтримки, як Німеччина.

Німецький Кільський інститут, який збирає дані про внески країн у військові зусилля України, називає Францію «явним аутсайдером» з 640 мільйонами євро військової допомоги порівняно з Німеччиною, яка надала або пообіцяла 17,7 мільярда євро.

Франція ж оскаржують ці цифри і зазначає, що надає таку зброю, яка «дійсно має значення».

«Франція зробила вибір на користь оперативної ефективності у своїй військовій допомозі Україні: обіцяй те, що можеш надати, надавай те, що можеш пообіцяти», — заявив міністр збройних сил країни Себастьян Лекорню у своєму дописі на X.

Після конференції з підтримки України, що відбулася в Парижі 26 лютого, Макрон заявив, що західні союзники України створять коаліцію з надання ЗСУ далекобійної зброї, а в майбутньому не можна відкидати й відправлення в Україну західних військових.

Читайте також:

Олексій Мельник

Олексій Мельник

Макрон шокував Кремль. На яку допомогу чекати Україні

Низка країн НАТО у відповідь на заяви Макрона публічно відкинули ідею відправки військ в Україну. Серед них, зокрема, Польща, США, Німеччина, Чехія, Канада та Велика Британія.

Можливість відправки військових не стали відкидати прем’єр Естонії Кая Каллас, а також міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас — він уточнив, що йдеться тільки про навчальні місії. Глава Генштабу армії Нідерландів генерал Онно Ейхельсгейм заявив, що «слід залишити всі варіанти відкритими».

Агентство AFP із посиланням на джерело повідомило, що європейські країни-учасниці НАТО тижнями вивчали можливість відправити війська Альянсу в Україну.

29 лютого прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь пояснив, що французькі війська можуть брати участь у війні на боці України для захисту певних кордонів, брати участь у навчаннях або наземній протиповітряній обороні. Він виключив участь солдатів Франції в боях «безпосередньо на лінії фронту».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *