Виробники підробок інвестують в інновації. СЕО JTI Україна про слабку роботу правоохоронців, сенс оподаткування і правила гри 

СЕО JTI Україна Світлана Шарамок у своєму першому інтерв’ю розповіла про збільшення частки нелегального ринку тютюну, роботу кременчуцької фабрики та зростаючий дефіцит персоналу

Нелегальний ринок тютюну коштує українському бюджету біля 700 млн євро на рік — колосальну суму, враховуючи дефіцит коштів через повномасштабну російську агресію. Товари з написом duty free або підробки відомих брендів випускаються в Україні та продаються в кіосках, телеграм-каналах, однак правоохоронним органам поки не вдається із цим впоратись. Чому так стрімко зростає частка нелегального ринку, які це створює ризики для виробників та як розвиватиметься ситуація — в своєму першому інтерв’ю NV Бізнес розповіла СЕО JTI Україна Світлана Шарамок.

Дані Kantar за жовтень 2023 року продемонстрували, що 25,7% ринку тютюну перебуває в тіні. Це антирекорд для України. Правоохоронні органи, зокрема БЕБ, регулярно розповідають про боротьбу із нелегальним ринком сигарет. За вашими відчуттями, чи дає це результат — частка нелегального ринку почала скорочуватись?

Ми можемо посилатись лише на дані останньої хвилі досліджень Kantar, які були проведені минулого року. Цьогорічну статистику побачимо пізніше. Однак вже зараз із публікацій медіа бачимо, що фіксується збільшення кількості прецедентів із затриманням порушників та виявленням нелегальної продукції. Але це лише підтверджує дані Kantar, адже кількість новин та звітів про затримання та конфіскації росте пропорційно до зростання частки нелегального ринку.

Минулого року також регулярно з’являлась інформація про затримання, викриттямаленьких виробництв, об’єктів нелегальної торгівлі тощо, але ключові нелегальні гравці лишаються поза зоною уваги. І що побачили в фіналі року? Антирекорд. А це 23,5 мільярди гривень недоотриманих державою податків. Це проблема. І в першу чергу не для нас, легальних виробників, а для держави.

Важливо також, щоб був реальний результат роботи правоохоронних органів. Бо одна річ — відкрити справу, а інша — довести її до логічного завершення. Поки я не бачу системної роботи та значного прогресу в цьому питанні. Якщо пройтися ледь не по Хрещатику, то можна побачити нелегальні сигарети на вітринах кіосків. Ніхто навіть не намагається сховатися.

Ви пробували купити нелегальну пачку сигарет?

Так. Ми регулярно відвідуємо точки продажів і навіть у продавця питаємо про нові продукти. Періодично зустрічаємо пачки сигарет без акцизної марки, на яких написано Winston. Вони коштують вдвічі дешевше, аніж наш оригінальний продукт, за який сплачено податки. І коли я беру таку пачку до рук, то одразу зрозуміло, що це — не наші сигарети.

Тобто це підробка?

Підробка.

Продукцію, яку підробляють найчастіше

Досліження Kantar фіксують, що кількість підробок зростає. Які ваші бренди найчастіше підробляють?

Kantar зафіксував стрибок кількості підробок в своїй останній хвилі досліджень, і ми звернули на це увагу. Winston — бренд номер два в Україні, і ці сигарети завжди підробляли. Однак зараз масштаби стали суттєво більшими. Виробники підробок випускають продукцію вже у різних форматах та навіть інвестують в інновації – стільки коштів їм приносить нелегальна торгівля. Вони вже виробляють продукцію і під нашими преміальними брендами, такими як Sobranie чи Camel.

Нелегальну продукцію все частіше можна придбати через телеграм-канали. Чи велика частка у цього каналу збуту?

Незаконна торгівля крокує вперед разом із розвитком технологій. Якщо 10 років тому ми зустрічали бабусь із сигаретами біля метро, то тепер замість них працюють телеграм-канали. Це створює додаткові можливості для злочинців, які виробляють, підробляють, розповсюджують нелегальний продукт. Виходячи із публікацій у ЗМІ, влада намагається їх закривати. Але для мене це більше боротьба з симптомами.

А причина — нелегальне виробництво. В листопаді минулого року було зафіксованезменшення частки нелегального ринку після закриття фабрики в Жовтих Водах. І ми подумали, що це хороший сигнал і почалась планомірна робота. Однак ефект був короткостроковим, бо інші виробники нелегальної продукції швидко зайняли нішу, яка вивільнилася.

Ще один приклад боротьби із симптомами стосується продукції із написом duty free, і саме вона займає левову частку нелегального ринку. І заборона продавати в магазини безмитної торгівлі вироблену в Україні продукцію — це мій «улюблений закон». Чому? Бо реалізація продукту з написом duty free на митній території України, тобто за межами магазину безмитної торгівлі, і так була протизаконною. З цим явищем можна було б боротись, виконуючи діючі закони, а не ухвалюючи нові. Закон вступив у силу з 1 жовтня 2023-го, але Kantar поки жодного ефекту не побачив. Якщо не було бажання виконувати норму існуючого, а зараз — нового закону, то який буде ефект?Є і інші нововведення, які начебто мають допомогти в боротьбі з нелегальним ринком: введення електронного акцизу, додаткова голограма на акцизній марці. Але все це — імітація боротьби, коли потрібна просто системна та прозора робота правоохоронних органів.

Читайте також:

 Діра у 700 млн євро. Чому правоохоронні органи не в змозі впоратись із нелегальним ринком тютюну

Мільярдні збитки

Які збитки ви отримали через нелегальний ринок у грошах та частці ринку?

На кінець 2023 року нелегальний ринок став гравцем № 1 з часткою 25,7% загального споживання сигарет. Нам усе важче конкурувати. Наприклад, у грудні середня пачка сигарет легального виробництва коштувала 85 грн, а нелегальна — 45 грн. Тобто вполовину дешевше. З січня для легальних виробників податки зросли ще на 20%, тому легальні сигарети стануть ще дорожчими. При цьому нелегальщикам немає потреби коригувати свою ціну, бо податки вони як не сплачували, так і не сплачують. І найбільше від цього страждає держава, бо саме податки займають до 80% в ціні пачки сигарет.

Щоб масштаб проблеми був зрозуміліший — озвучу ще одну цифру. Минулого року ми сплатили до бюджету біля 25 млрд грн податків і за цим показником JTI увійшов до топ-5 компаній країни. Враховуючи те, скільки збитків приносить нелегальний ринок, фактично держава не отримала ще одного топплатника податків в Україні.

Вартість сигарет щороку зростає. Яка, на ваш погляд, верхня межа ціни, яку споживачі готові платити за легальний продукт?

Ми вже її досягли, враховуючи стрімке зростання нелегального ринку. Проблема нелегального ринку виникає тоді, коли з’являються три основні елементи, і всі вони є в Україні. Це відсутність системного контролю за виконанням законодавства, економічна вразливість споживача та непропорціональне зростання податків. Останні п’ять років щорічно на 20% підвищується ставка акцизу. І рівень оподаткування випереджає зростання доходів споживачів, знижуючи їхню купівельну спроможність.

Ми бачимо схожі кейси навіть в країнах Євросоюзу, як-от у Німеччині і Франції. Наприклад, у Франції середня ціна пачки сигарет складає 12 євро, а у Німеччині – 7,5 євро. І як результат в Німеччині втричі менший рівень нелегальної торгівлі. Тож навіть європейський досвід вказує на те, що надмірне оподаткування і відсутність контролю за нелегальною торгівлею призводить до плачевних результатів.

Якщо ж Кабмін вирішить ще й прив’язати ставки акцизного податку до євро (така пропозиція обговорюється ще з кінця минулого року), прогнозувати зростання ціни на легальні сигарети буде дуже важко. Ця ініціатива загалом нелогічна, адже переважна більшість продукції – локального виробництва, тож і собівартість, логістичні витрати, зарплати і податки сплачуються в національній валюті. Тому всі діючі члени ЄС, що не входять в Єврозону, як то Польща чи Румунія, продовжують застосовувати ставки акцизу на тютюнові вироби в національній валюті. Але в Україні просто хочуть перекласти ризики девальвації на споживача. Це буде зірковий час нелегального ринку.

В Україні заборонено виробляти сигарети із характерним смаком та ароматом диму, а з середини року — їх не можна продавати. Який це рішення матиме вплив на ринок тютюну?

Це призведе до зростання частки нелегального ринку. Коли споживачі не знайдуть легальний продукт, вони почнуть купувати його у нелегалів. Цією новою забороною виробників поставили в нерівні умови. Ми ж хочемо, щоб Україна сприймалася як країна з хорошим інвестиційним кліматом, щоб сюди хотіли інвестувати та приходили іноземні інвестори. Тоді умови мають бути рівними і закон має бути один для всіх.

Останнім часом регулювання тютюнової галузі взагалі стало непослідовним, а подекуди і абсурдним. Держава приймає рішення про запровадження електронного акцизу та відмови від паперової акцизної марки, а через кілька місяців вводить для неї додатковий захист у вигляді голограми. Або вводить нові начебто «страшні» зображення про шкоду куріння, які мають відлякувати споживачів, а паралельно з’являється ідея заборони викладки сигарет — закрити пачки сигарет у спеціальних шафах чи приміщеннях так, щоб покупець ці попередження не бачив.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *