Що означають нові погрози Путіна та резонансна стаття Bloomberg про ризик наступу РФ на Київ та Одесу — аналіз ISW

Нова порція вже традиційного бряцання” ядерною зброєю у промові російського диктатора Володимира Путіна покликана змусити країни Заходу піти на превентивні поступки щодо суверенітету та територіальної цілісності України.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

Читайте також:

Аналітики ISW озвучують такі додаткові висновки щодо звернення Путіна:

  • Більшу частину промови Путін зосередив не на війні, а на детальному описі особливостей економічної політики та соціальних програм, які він нібито планує запустити. В ISW нагадують, що в 2024 році Росія планує збільшити витрати на оборону до рекордних рівнів, тож Путін, ймовірно, намагається пом’якшити внутрішнє занепокоєння щодо наслідків його війни проти України для звичайних росіян.
  • Диктатор продемонстрував свою явну впевненість у наступальних операціях Росії — більшу, аніж під час «прямої лінії» в грудні 2023 року, — яка, ймовірно, базується на захопленні Росією Авдіївки та на тривалих дебатах у США щодо військової допомоги Україні.
  • Путін продовжує озвучувати ті самі виправдання та максималістські цілі свого повномасштабного вторгнення в Україну, які він озвучував увесь час від його початку.
  • Диктатор використав свою давню риторику про нібито зацікавленість Росії в переговорах на тлі одночасного «бряцання» ядерною зброєю, щоб, найімовірніше, привернути увагу Заходу до цієї промови та сприяти поточним інформаційним операціям Кремля. Зокрема він підтвердив свою удавану «готовність до діалогу» зі США з питань «стратегічної стабільності», продовжуючи покладати на США відповідальність за відсутність переговорів
  • Звернення 29 лютого продемонструвало, що Путін продовжує переслідувати максималістські цілі в Україні, які рівнозначні її повній капітуляції України і спрямовані на послаблення та розвал НАТО. Саме ці цілі диктатор, безумовно, вважає невід’ємною частиною «національних інтересів» Росії, які закликав враховувати у гіпотетичному майбутньому діалозі зі США.
  • ISW оцінює, що наразі Кремль проводить інформаційну операцію, вдаючи зацікавленість у переговорах, аби домогтися превентивних поступок Заходу щодо суверенітету та територіальної цілісності України. Частиною цих зусиль є нова порція ядерних загроз, які покликані посіяти страх у колах західної аудиторії та послабити західну підтримку України (зокрема 29 лютого Путін підкреслив, що РФ володіє зброєю, яка може вразити цілі на території країн Заходу і окреслив перспективу ядерного конфлікту, який може знищити цивілізацію).
  • Досі Кремль не наважився на будь-яку значну ескалацію у відповідь на надання ЗСУ нових західних систем озброєння, тож ISW продовжує оцінювати, що використання Росією ядерної зброї в Україні та за її межами вкрай малоймовірне.
  • Путін не відповів на запит «з’їзду депутатів» проросійського сепаратистського молдовського регіону Придністров’я, але відсутність такої відповіді у зверненні 29 лютого не забирає в нього кількох можливих варіантів дій пізніше. В ISW нагадують, що придністровські «депутати» надали Кремлю обґрунтування для широкого спектру можливих ескалаційних дій проти Молдови, яких Москва може вжити в найближчій або довгостроковій перспективі. Зокрема не виключені всі п’ять можливих сценаріїв дій Росії, які ISW окреслив у своїй оцінці 28 лютого: від найбільш імовірного варіанту посилення гібридних операцій з дестабілізації Молдови до небезпечнішого — у вигляді формальної анексії Придністров’я в майбутньому, аби виправдати військові дії проти Молдови в довгостроковій перспективі.

Читайте також:

Аналітики ISW звернули увагу на інформацію агентства Bloomberg про те, що українські посадовці стурбовані можливістю значних територіальних здобутків Росії до літа 2024 року в разі продовження затримок із західною безпековою допомогою. Коментуючи ці ризики, вони констатують, що наразі російські війська сподіваються використати ті тактичні можливості, які надало їм захоплення Авдіївки, намагаючись просунутися якомога далі в цьому районі, перш ніж ЗСУ створять оборонні рубежі, які буде важко здолати. Тож окупанти можуть скоригувати майбутні наступальні операції залежно від того рівня «успіху», якого вони досягнуть у наступі на подальші українські оборонні рубежі на захід і північний захід від Авдіївки. Тобто рівень оборони ЗСУ в районі Авдіївки може вплинути на уявлення російського командування про ширший стан української оборони вздовж лінії фронту, відзначають в ISW. Війська РФ зараз також проводять наступальну операцію за кількома напрямками вздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, але останнім часом не досягли значних успіхів у цьому районі. Відносний «успіх» чи невдача цих зусиль так само може вплинути на те, як російське військове командування бачить перспективи РФ щодо значних оперативних результатів. Здатність Росії досягти суттєвих просувань в оперативному плані дійсно все ще значною мірою залежить від рівня підтримки України Заходом, однак, нагадують в ISW, за умови достатнього забезпечення ЗСУ довели, що вони можуть перешкоджати армії РФ здобувати навіть незначні результати під час широкомасштабних російських наступальних зусиль.

Що ж до повідомлень Bloomberg про те, що Володимир Путін не відмовився від своєї початкової мети захопити великі українські міста, такі як Київ і Одеса, в ISW констатують, що протягом останніх місяців Кремль відновив експансіоністську риторику, у якій прямо закликає до окупації та анексії додаткової української території. Нещодавно Путін неправдиво заявив, що Одеса є «російським містом», а інші російські чиновники також застосували подібні вислови щодо Дніпра, Харкова, Миколаєва та Києва. В ISW вважають, що Кремль навмисно формулює такі заяви, аби уникнути будь-яких обмежень для подальшої російської експансії в Україні, тож ця риторика може бути спрямована на те, щоб дати змогу Путіну сформувати нові цілі у завоюванні України, коли він вважатиме за потрібне. Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що війська РФ готуються до нового наступу, який розпочнеться наприкінці травня або влітку 2024 року.

На тлі позиційних боїв на лінії фронту 29 лютого російські війська досягли підтверджених просувань біля Авдіївки, при цьому росіяни заявляють про нібито захопили ще кількох населених пунктів у цьому районі, йдеться у зведенні ISW. Геолоковані кадри, опубліковані 28 та 29 лютого, свідчать, що війська РФ просунулися на південь і південний захід від Степового (на північний захід від Авдіївки), а також на північний захід від Ласточкиного (на захід від Авдіївки). 29 лютого російські «воєнкори» також стверджували, що окупанти захопили Бердичі (на північний захід від Авдіївки) і Тоненьке (на захід від Авдіївки), а також Орлівку або більшу її частину, хоча ISW не спостерігав візуальних підтверджень цих російських заяв.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав, що російські війська ненадовго закріпилися на околицях Орлівки, перш ніж українські війська витіснили окупантів з населеного пункту, а речник ОСУВ Таврія Дмитро Лиховій спростував інформацію захоплення Бердичів. Позиційні бої тривали на північний захід від Авдіївки біля Новобахмутівки та на південний захід від Авдіївки біля Первомайського.

Володимир Фесенко

Головне, що сказав Путін

Експерти ISW проаналізували звернення російського диктатора Володимира Путіна до Федеральних зборів, у якому, на їхню думку, він спробував переконати російську громадськість, що його наступний термін на посаді президента буде визначений військовим «успіхом» Росії в Україні, а не позначений стагнацією економіки чи зниженням соціального та економічного добробуту росіян.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *