П’ять сценаріїв завершення війни в Україні

Ми всі втомилися від війни. Від неї неможливо не втомитися. Але чи маємо ми сценарій її завершення?

Ми пам’ятаємо хвацькі заяви про межі 1991 року, про шашлики у Криму… А днями ми здали Авдіївку. Наш ОПК неспроможний поки що повністю покрити потреби армії. Комунікацію щодо мобілізації провалено. Проте з березня вона неминуча. Військова допомога, запрошена нами, покрита поставками партнерів лише частково. Яку мету ми собі ставимо? Кордони 1991 року? Кордони 2022 року? Відрізати Крим та заморозити? Заморозити бодай те, що є? Вижити, зберігши державу та людей?

«Війна є продовженням політики, тільки іншими засобами. Війна підпорядковується політичним цілям, які призводять до обмеження її абсолютної природи», — військовий реформатор Карл Фон Клаузевіц.

Які сценарії завершення війни можливі у принципі? Їх небагато:

1. Перемога України (досягнення поставленої мети, але якої?)

2. Перемога Росії (досягнення озвучених цілей, але яких? Москві потрібен Київ та припинення української суб’єктності)

3. Заморожування конфлікту. Так звана 38 паралель (розподіл країни та гарантії безпеки тієї території, що залишиться від України)

4. Перемир’я — підписання мирної угоди (хотів би подивитися на того, хто таке зробить)

5. Затяжний конфлікт 10 років і більше (в принципі, це похідне від заморозки)

Інші варіанти будуть лише похідними від них.

Тривалість конфлікту залежить від наявних у сторін ресурсів, здатності мобілізуватися та побудувати ефективну військову економіку. Давайте коротко пройдемося за сценаріями, факторами, які на них впливають:

1. Перемога України (під перемогою ми розуміємо відновлення кордонів 1991 року). Військова перемога України можлива у разі комбінації факторів:

— Військова перевага над противником (кількість та якість озброєння, людський ресурс, технологічна та стратегічна перевага).

— Ефективна перебудова економіки на військові рейки (мобілізація людей, економіки, 100% завантаження держзамовленням оборонних компаній для забезпечення потреб армії, фортифікація, централізоване ефективне управління усіма процесами. Основне джерело фінансових ресурсів — державний борг, у тому числі, внутрішній перед центральним банком).

— Ефективна мобілізація (люди потрібні не лише на фронті, а й для тилового забезпечення, для виробництва різного типу зброї).

— Військової та фінансової допомоги партнерів (у тому числі, авіація, далекобійні ракети, артилерія, системи ППО, боєприпаси).

— Ослаблення організованості армії противника (внаслідок втрат, інформаційних кампаній, руйнування тилів, проблем у російській економіці).

— Внутрішні проблеми у Росії (економічні, політичні, соціальні, у тому числі бунти, протести, сепаратизм).

— Смерть Путіна (і відхід Росії у внутрішню повістку).2. Перемога Росії (під перемогою розуміємо отримання контролю над Києвом — сакральним містом без якого неможлива історія Російської Федерації). Цей сценарій можливий при комбінації факторів:

— Військова перевага сил противника над нашими (кількість, якість військової техніки, перевага в повітрі та далекобійних системах поразки, перевага в живій силі, боєприпасах).

— Сильна мобілізована економіка Росії проти дезорганізованої економіки України (у Росії, до речі, з 2022 року побудовано систему військової економіки, що є драйвером зростання ВВП).

— Слабка економіка України (відсутність власного підходу до мобілізації економіки, збільшення тиску на бізнес, підвищення податків та адміністративного тиску, падіння надходжень до бюджету, падіння можливості ділити донати для армії).

— Відсутність чи обмеження допомоги Україні (дефіцит боєприпасів, фінансів, військової техніки. Відсутність далекобійних ракет, артилерії, авіації).

— Провал в Україні мобілізації.

— Внутрішні проблеми в Україні (протести, делегітимізація влади, у тому числі внаслідок корупційних скандалів, що підігріваються російськими ІПСО).

3. Заморожування конфлікту (продиктоване і благословенне глобальними стейкхолдерами — США, Китай, ЄС). Чинники:

— Відсутність очевидної переваги однієї зі сторін.

— Дефіцит ресурсів для підтримки та продовження війни у кожної із сторін військового конфлікту.

— Тиск на сторони конфлікту глобальними стейкхолдерами (обмеження підтримки, ультиматуми) через їхні внутрішні економічні проблеми.

— Потреба сторін конфлікту у перепочинку для відновлення ресурсів.

4. Перемир’я (сторони підписують мирову угоду із припиненням взаємних претензій). Чинники:

— Мені складно з українського боку назвати можливі фактори на сьогоднішній день, крім зради чи шантажу з боку зовнішніх стейкхолдерів.

— Виснаження сторін конфлікту.

— Добровільна відмова Росії від захоплених територій із компенсацією завданих збитків.

5. Затяжний конфлікт (відсутність домовленостей про припинення вогню, теракти, диверсійна діяльність двох сторін, війна на виснаження). Малоймовірний сценарій, але ми пам’ятаємо, що війні вже 10 років. І з різною інтенсивністю війна може тривати залежно від наявності у сторін ресурсів.

Фактори:

— Мобілізація економіки з обох сторін, постійне виробництво та постачання необхідного обсягу військової техніки, боєприпасів, живої сили.

— Підтримка партнерів України, що триває (фінансова, технічна).

— Звалення світу в хаос і нові військові конфлікти (світу буде не до нас, але ми не збираємося поступатися).

Як ви знаєте, майбутнього не знає ніхто. Сценаріїв майбутнього безліч, але з погляду сценаріїв війни — наведено основні. Вони також потребують уточнення щодо термінів.Наприклад, заморозка конфлікту може відбутися в період з кінця 2024 року до початку 2025 року. Або перемога України за наявності згаданих факторів — на 2027 рік.

Це лише гіпотези. Але працюючи з цими гіпотезами, можна зрозуміти, які наслідки будуть у кожного зі сценаріїв.

1. Перемога України.

Військова перемога України над 2-ою армією світу призведе до перетворення України на європейського суб’єкта, дасть додаткові гарантії безпеки, включаючи прискорену процедуру вступу до НАТО. А також стане драйвером прискореного відновлення та розвитку економіки. В Україні бурхливо розвиватиметься технологічний сектор, базою якого буде сектор ОПК. В Україну повертатимуться українці, а Україна стане на наступні 10 років великим будівництвом.

У Росії ж буде неминуче політична криза. Делегітимізація центральної влади призведе до її заміни та дефрагментації Росії. Не вірю у сепаратизм, але суб’єкти федерації після жорстких баталій відвоюють собі більше прав. Зміна влади в Росії буде більш проєвропейською (маятник хитнеться від ФСБшного тоталітарного режиму до ліберального. Питання, чи надовго?)

2. Перемога Росії. Якщо коротко:

— Росія стане ще сильнішою та економічно і ресурсніше, і у військовому плані.

— Європа стане жертвою вторгнення Росії, НАТО, з великою ймовірністю, не покаже очікувану від нього ефективність.

— Третя світова війна неминуча.

— Штати втратять статус глобального гегемону. Союз Росії та Китаю, контрольована ними Євразія та Африка зроблять Китай економікою № 1 у світі.

3. Заморожування конфлікту. Цей сценарій вважаю найімовірнішим. Він вигідний і Китаю та Європі та й Росії.

Наслідки сценарію:

— Україна закріплює свій статус буфера між Європою та Росією.

— Україна — глухий кут Європи.

— Ми отримаємо гарантії безпеки, обмежене фінансування на відновлення.

— Нам доведеться зробити ставку на самозабезпечення себе необхідними оборонними системами.

— Ми станемо Ізраїлем Європи і з погляду військових загроз і з точки зору структури економіки та ризиків та загальної військової повинності.

— Але цей сценарій нас стимулюватиме будувати ефективну безпечну країну. Це потребує інших підходів до управління країною, іншого управління, іншого розміру держави.

— Ми виживемо, зміцнимо свою економіку та армію і будемо готові до нової битви, яка неминуча (тут актуальний приклад Південної Кореї).

4. Перемир’я. Не вірю у цей сценарій. Підписання такого сценарію запустить у країні незворотні процеси, які призведуть до її розпаду.

5. Затяжна війна. Пам’ятаєте приказку: поки товстий всохне, худий здохне? Довга війна потребує великих ресурсів та високої організованості. Тут ми на 100% залежатимемо від допомоги партнерів. Без перезавантаження державних інститутів, без запуску «Економіки воєнного часу» шансів протриматися довго — не багато. І цей сценарій має шанси перейти до будь-якого з перерахованих вище сценаріїв.

Все написане — суб’єктивне.

У нас зростають шанси вижити, перемогти лише за умови:

— Мобілізації економіки (при іншому, на порядок вищій якості державного менеджменту) та реалізації стратегії економіки воєнного часу.

— Мобілізації людей (з грамотною комунікацією).

— Консолідованої підтримки наших партнерів (фінансової, військової, санкційної).

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *