Яким має бути фінал справи Мазепи

Держава повинна захистити від несправедливих звинувачень не тільки Ігоря Мазепу, а тисячі людей, котрі опинилися у такій самій ситуації.

Всередині січня слідчі ДБР затримали Ігоря Мазепу та його брата Юрія. Через кілька годин були розпочаті обшуки в офісі та домівках працівників компанії Concorde Capital, при цьому без ухвали слідчого судді та в кримінального провадження 2014 року. Прокуратура просила суд взяти Ігоря Мазепу під варту з правом внесення застави у розмірі 700 мільйонів гривень та 500 млн для брата відповідно. Спочатку Печерський суд визначив Ігорю Мазепі заставу в майже 350 мільйонів гривень. Лише Київський апеляційний суд через декілька днів зменшив її розмір до 21 мільйона гривень.

Ігорю Мазепі інкримінують створення злочинної організації, незаконну приватизацію земельних ділянок площею 2,4 га загальною вартістю близько 7 мільйонів гривень, набуття майна незаконним шляхом та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

Реакція суспільства

Надзвичайно високий, неспівмірний рівень застави, а також поширення деталей про кримінальне провадження викликали гостру реакцію в суспільстві, особливо серед бізнес-спільноти. Численні бізнесмени та експерти заявили про тиск на бізнес.

Факт затримання було висвітлено у відомих іноземних медіа, зокрема Bloomberg. Більшість бізнес-асоціацій, зокрема Федерація роботодавців України, Рада Бізнес-омбудсмена, Спілка українських підприємців заявили, що дії правоохоронних органів мають ознаки тиску на бізнес та несуть негативні наслідки для економіки.

Про кримінальне провадження

З прес-конференції правоохоронців, проведеної зокрема за участі керівника ДБР Сухачова та генпрокурора Костіна А. слідує, що ДБР вважає, що всі землі між лівим берегом Київського водосховища та каналом вище Київської ГЕС є гідроспорудою та землями водного фонду.

Таке твердження виглядає доволі дивним, оскільки протягом десятиліть місцеві Хотянівська, Лебедівська, інші сільські ради та і Вишгородська державна адміністрація передавали ці землі садовим товариствам, підприємствам, відпочинковим таборам, фізичним особам. Щобільше, цілі масиви забудов, які підпадають під логіку ДБР, де живуть вже кілька поколінь сімей, деякі будинки та землі змінили кілька власників.

Свою теорію про належність земель до ГЕС слідство «обґрунтовує» … радянською проєктною технічною документацією 1960-х років. А ще експертизами за 2023−24 роки, які проводилися протягом одного лише дня, і одними й тими ж експертами. Це і є єдині «докази» з боку слідства.

Тепер будь-яка особа при придбанні майна не може покладатись на висновок державного органу чи підприємства про законність акту купівлі/продажу. Навіть при виявленні неймовірної обачності з часом може виявитись, що, наприклад, земельна ділянка належить до земель водного або лісового фонду через банальну неупорядкованість цих даних або «нову» логіку того чи іншого державного органу. А будинок, зведений на цій ділянці, відповідно є під загрозою знесення.

Під загрозою опиняється майно інших власників землі та нерухомості по периметру так званих «земель Укргідроенерго» по всій Україні (нагадаємо, що каскад включає 6 ГЕС). Адже з огляду на позицію слідства про ймовірну техногенну катастрофу логічним кінцем історії може бути судова тяганина з усіма власниками ділянок про витребування земель у державну власність та знесення самочинного будівництва. Йдеться не про поодинокі «котеджні містечка», а про тисячі звичайних громадян.

Сценарій держави, яка піклується про людей

Чисельна практика Європейського суду з прав людини звертає увагу на те, що приватна особа, інвестор не може відповідати за помилки державного органу. У описаному кейсі ця позиція означає наступне. Навіть якщо припустити, що земельні ділянки, зокрема ділянки Ігоря Мазепи, все ж належать ГЕС, то при наявності погодження місцевих рад, держгеокадастру та інших органів на приватизацію та подальше відчуження — теперішні власники не повинні нести цивільну відповідальність своїм майном за помилки державного органу. Тим більше неприпустимо шукати у приватизації «злочинний умисел», адже слідство саме визнає, що державні органи не мали однієї думки щодо статусу земель, а у відкритих реєстрах не було жодних відомостей про приналежність ділянок до земель Укргідроенерго.

Перше. Підозри на адресу Мазепи та землеволодільців мають бути скасовані.

Друге. Держава має обмежити виділення землі чи іншого майна виключно цивільним судовим оскарженням. І з чіткою позовною давністю.

Третє. Слід провести «амністію» для спірних ділянок із додатковою оплатою вартості або зобов‘язанням для покупців інвестувати в це майно.

Четверте. Державний геокадастр має бути запобіжником для будь-яких сумнівів у статусі землі. Держгеокадастр має бути єдиним джерелом відомостей про те, чи землі не можуть бути передані в приватну власність, чи можуть.

One thought on “Яким має бути фінал справи Мазепи

  1. Незрозуміла ситуація з Мазепою, хтось каже шо він не винний, хтось шо він злодій) цікаво чим це все закінчиться

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *