Пеня, нові відпустки та дещо ще. Оновлення КЗпП — що може змінитися в житті українців і до чого готуватися роботодавцям

Проєкт нового Трудового кодексу, який уряд презентував Мінекономіки в січні 2024 року, передбачає скасування КЗпП, а також скасування низки законів.

Як пише в колонці для NV Бізнес радниця, керівниця практики трудового права, ЮФ INTEGRITES Інна Кострицька у співавторстві з молодшою юристкою Іриною Каражбей-Труською, йдеться про скасування законів України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про колективні договори та угоди» та низки інших законів і підзаконних актів, у тому числі радянських часів.

Як йдеться в матеріалі, проєкт нового Трудового кодексу ще не зареєстрований у парламенті, проте його публікація вже викликала чимало дискусій.

«Унаслідок застосування цієї норми суди або контролюючі органи можуть визнати будь-які договірні відносини незалежно від їхньої назви та виду трудовими… Під загрозою можуть опинитися цивільно-правові договори підряду, надання послуг, договори аутстафінгу тощо», — пише Кострицька.

Крім того, проєкт Кодексу повністю скасовує усну форму трудового договору і вводить обов’язкову письмову (електронну) форму.

На додаток до вже існуючих видів трудових договорів виокремлюються трудовий договір про сезонну роботу, учнівський трудовий договір, трудовий договір з домашнім працівником. Сторони також матимуть право укласти трудовий договір, що поєднує умови договорів різних видів, якщо такі умови не суперечать одна одній.

Проєкт не передбачає контракту як особливої форми трудового договору, проте встановлює певні особливості укладення та припинення трудових договорів з топ-менеджментом.

Якщо за чинним КЗпП, працівник має право укласти трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін, то новий проєкт Трудового кодексу передбачає, що такі обмеження можуть встановлюватися лише законодавством.

Не передбачається обов’язок працівника подавати трудову книжку або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що закріплений у КЗпП зараз.

Передбачено, що роботодавець матиме право збирати інформацію про попередню роботу, що стосується трудової функції кандидата, в обсязі та порядку, що не суперечать вимогам законодавства про захист персональних даних. Особа має бути проінформована про це та матиме право на ознайомлення із зібраною про неї інформацією.

Законопроєкт вносить зміни в регулювання відпусток. Зокрема, передбачено, що:

  • Щорічна основна оплачувана відпустка становитиме не менше 28 календарних днів.
  • Неоплачувана відпустка для догляду за дитиною може бути використана обома батьками одночасно або іншим чином за погодженням між ними, на їхній розсуд.
  • Скорочується тривалість відпустки працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина чи доньку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, до 7 днів (10 — у разі двох і більше підстав). Ця відпустка також не переноситиметься на наступний рік.
  • Надається визначення одинокої матері та одинокого батька. Зокрема, до їх числа не належатиме той із батьків, який самостійно виховує дитину в разі розлучення.

Проектом кодексу передбачено запровадження відповідальності роботодавця за порушення строків розрахунку з працівником у вигляді пені:

  • за порушення строків виплати заробітної плати більш ніж на 15 днів — 0,05% суми боргу за кожен день затримки;
  • за невиплату з вини роботодавця належних працівникові при припиненні трудового договору сум — 0,5% невиплачених сум за кожен день затримки по день фактичного розрахунку.

Читайте також:

Раніше повідомлялося про те, що у Верховній Раді 1 липня 2022 року було ухвалено проєкт Закону № 7251, який вносить зміни в регулювання трудових відносин працівників і роботодавців під час воєнного стану.

Повідомлялося, що закон має діяти протягом воєнного стану, запровадженого відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втратити чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 (Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни) і статті 15 (Відшкодування працівникам і роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії) цього закону, які втрачають чинність із моменту завершення введення воєнного стану, а також статті 15 (Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, утрачених внаслідок збройної агресії) цього закону, які втрачають чинність із моменту завершення воєнного стану.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *