За логікою Путіна. Через які території РФ її сусіди могли б розпочати війни і до чого б це призвело — розмова з істориком

Історик Сергій Громенко, обговорюючи скандальне інтерв’ю російського диктатора американському журналісту Такеру Карлсона, називає країни, які могли б пред’явити територіальні претензії Росії, і ті, що, послуговуючись принципом світового порядку, цього не зроблять.

Володимир Путін вже давно блукає в історичних сутінках власної імперії — диктатор шукає там своє велике минуле. В інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону Путін пояснив, що саме з цих причин він і розпочав війну проти України.

У такий спосіб він збирає історичні землі Атлантиди. Але направду всі ці «ісконно руські» землі — ніщо інше як докази російських історичних злочинів. І якби жертви російської агресії заявили про свої права, то сучасна Росія мала б нагло зщулитися до розмірів дрібної провінції.

NV поговорив із Сергієм Громенком, кандидатом історичних наук, експертом Українського інституту майбутнього, про темні сторони з минулого Російської імперії. Проте розпочалась розмова не з прадавньої історії, а зовсім із свіжої сучасності.

—  Ілон Маск, мільярдер, головний виконавчий директор Tesla Inc., сказав американським сенаторам-республіканцям: «Ті, хто хоче зміни режиму в Росії, повинні подумати про те, хто може знищити Путіна, і чи може ця людина бути миролюбною? Швидше за все, ні». Так цитує Bloomberg Маска. Американський мільярдер додає, що в разі повалення режиму Путіна, його наступник, швидше за все, буде «більш жорстким». Ось питання до історика: хіба буває так, коли диктатор програє війну, внаслідок чого його режим падає, і замість нього приходить ще більший людожер і продовжує війну? Є така історична закономірність чи бодай приклади?

— Якщо мова йде про те, що Путін буде усунутий в результаті змови всередині Кремля, то це одна ситуація. Інша ситуація, коли Росія капітулює, колапс, громадянська війна на вулицях тощо. Тоді за деякий час, за років 10, це майже завжди так буває. Якщо не усунуті фундаментальні причини існування такого штибу режимів. Якщо Путіна приберуть в результаті змови всередині Кремля, то, очевидно, що його наступник може бути й гіршим за нього. Той самий [директор ФСБ Микола] Патрушев. Хоча може бути і наступник, скажімо, такий технократ, як [перший заступник голови адміністрації президент РФ Сергій] Кирієнко, який скаже: «Нафіг воно нам все здалося, давайте якось вирішувати цю ситуацію».

Якщо ж буде колапс режиму і бойові дії на вулицях Москви, тоді очевидно, що хто б не був наступний, він буде значно слабший і в нього інституційно не буде спроможності підтримувати такий же рівень насильства, як у Путіна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *