Що стоїть за ударами Ірану по Пакистану

Другий — шиїзм — підтримка шиїтських рухів та протекція шиїтського населення активно застосовується в межах так званого «шиїтського коридору» — від Ірану на захід до Середземного моря та в Ємені з метою створення стратегічної глибини оборони. Іншими словами, війни на чужій території.

Застосування іранських експедиційних військ і ракетного озброєння в районі «шиїтського коридору» — не новина. Тому удари балістичними ракетами по території іракського Курдистану не виходять за межі стратегії стримування супротивника на чужій території. Інша річ — удари по Пакистану.

Пакистан вписується в третій стовп іранської стратегічної культури, який образно можна назвати — нас оточують ворожі країни. Ця традиція спирається на спадщину Перської імперії, яка дає наочний приклад, що Іран завжди був об’єктом ворожих зазіхань. У її рамах іранське керівництво здійснює заходи, які б унеможливили формування ворожих альянсів сусідніх країн і протидіє сепаратистським рухам, які спираються на бази у сусідніх країнах. Етнічно-релігійний сепаратизм завжди була для Ірану однією з ключових загроз. І тут мова звісно про сепаратистські рухи белуджів, які діють в іранській провінції Систан і Белуджистан та на території Пакистану, і їхня активність значно посилилася після подій осені 2022 року. Не можу не згадати і важливий для Ірану стратегічний альянс з Росією, який вибудувався за останні півтора року війни проти України. Наявність такого союзника дає Ірану можливість поводитися більш зухвало.

З усього видно, що на фоні війни з хуситами в Червоному морі Іран піднімає ставки

Власне, щоб розібратися чому це робиться, доречним буде нагадати про чотири стовпи іранської стратегічної культури.

Перший — ісламізм — іранці активно використовують у протидії з Ізраїлем, підтримуючи ХАМАС. Втім, цей елемент стратегічної культури має обмежену здатність до застосування після провалу спроб експорту ісламської революції в 80-х роках минулого століття.

І четвертий стовп — Realpolitik та політичні домовленості. Тобто ухвалення тих чи інших рішень виходячи із наявної політичної ситуації в регіоні. Зверніть увагу — іранці, коментуючи удари по території сусідніх країн, говорять в дусі «боротьби з тероризмом», явно мавпуючи політику США. До речі, Ісламабад, в свою чергу, підхоплює цю ж риторику і спрямовує її вже проти Ірану.

І тепер власне відповідь на питання — чому саме зараз? Припускаю, що військова операція «Охоронець добробуту» (Prosperity Guardian) в Червоному морі викликає побоювання Тегерана, що наступною військовою ціллю може стати сам Іран. Цілком можливо в планах реагування на дії коаліції іранці передбачали збільшення своєї військової присутності в регіоні, а може й більш зухвалі кроки, як то перекриття Ормузької протоки. Це звучить зараз неймовірно, особливо на тлі того, що буквально нещодавно в тій самій затоці проводилися спільні військові навчання Ірану та Пакистану, але з огляду на ситуацію в Червоному морі вже не видається надто фантастичним. Тому така версія. Для того щоб убезпечитися від використання сепаратистських рухів своїми головними супротивниками — США та Ізраїлем, Тегеран завдає попереджувального, превентивного удару по їхнім базах, одночасно запрошуючи, таким чином, уряди цих країн, а це на сьогодні — Ірак, Пакистан та Афганістан, почати домовлятися. Наскільки така версія працездатна — покаже майбутнє. Це звісно при умові що іранцями керував тверезий розрахунок, а не емоції. У разі емоцій, ситуація може розвиватися за гіршим сценарієм — у вигляді неконтрольованої ескалації.

Тобто ризик війни між Пакистаном та Іраном існує, але поки що гіпотетично. Обмін ракетними ударами під приводом ураження баз сепаратистів-белуджів по обидва боки кордону видається дивним, але цілком вписується в шиїтську концепцію «такія» — брехня заради віри. Це приблизно те саме, коли іранці постачають дрони-камікадзе Росії для війни в Україні, коли є чимало свідчень та захоплених іранських дронів, а міністр закордонних справ Ірану не зморгнувши оком каже, що таких фактів немає.

One thought on “Що стоїть за ударами Ірану по Пакистану

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *