Путін почав відкрито хвалитися «завоюваннями» в Україні. Що змінилося?

Використання Путіним недвозначних імперіалістичних формулювань свідчить про його зростаючу впевненість у собі на тлі посилення ознак слабкості Заходу

Коли Путін почав своє повномасштабне вторгнення в Україну, він намагався замаскувати напад під акт самооборони, стверджуючи, що Росія не зацікавлена в окупації української території. «Ми нікому і нічого не плануємо нав’язувати силою», — заявив він.

Зараз, коли вторгнення стрімко наближається до дворічної позначки, російський диктатор, вочевидь, більше не відчуває необхідності приховувати свої справжні наміри. Спираючись на вельми помітне послаблення рішучості Заходу, Путін тепер відкрито використовує мову імперіалізму і говорить про російські «завоювання» в Україні.

Виступаючи 16 січня на нараді муніципальної влади Московської області, Путін відкинув «Формулу миру» України та висловив небажання обговорювати статус українських областей, які наразі перебувають під російською окупацією. «Що стосується переговорного процесу, то це спроба спонукати нас відмовитися від завоювань, які ми зробили за останні півтора року. Усі розуміють, що це неможливо», — прокоментував він.

Показове посилання Путіна на завойовані українські землі підкреслює імперіалістичні амбіції, що лежать в основі вторгнення Росії в Україну. Це також ще більше дискредитує російські спроби звалити провину за вторгнення на уявних нацистів і неіснуючу загрозу з боку НАТО.

Напередодні вторгнення Путін багато говорив про розширення НАТО після 1991 року і вельми критично оцінював рішення альянсу прийняти до своїх лав колишні країни Варшавського договору. Хоча у самої України не було реальних перспектив вступити до альянсу у 2022 році, Путін стверджував, що перспектива поглиблення співробітництва між НАТО і Києвом становить для Росії нетерпиму загрозу безпеці.

Згодом Путін не виявив жодного занепокоєння з приводу членства Фінляндії в НАТО, що само по собі підірвало довіру до його протестів.

Коли фіни у відповідь на вторгнення Росії в Україну відмовилися від десятиліть нейтралітету і вступили в альянс, Путін відреагував демілітаризацією всього 1300-кілометрового кордону Росії з Фінляндією. «Якби ми становили загрозу, вони б точно не стали відводити свої війська, навіть у ситуації, коли вони задіяні десь іще», — прокоментувала міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у серпні 2023 року.

Якщо претензії Росії до НАТО розсипаються при найближчому розгляді, то весь антинацистський наратив Москви ще менш переконливий. Під час правління Путіна Кремль відродив і значно посилив тривалу радянську пропаганду, що таврує українців як нацистів. Це допомогло дегуманізувати українців в очах російського населення і викликати масову підтримку нинішньої війни.

Путін сам опинився в центрі цього процесу, регулярно прирівнюючи прояви української ідентичності до нацизму і наполягаючи на тому, що українці насправді є росіянами («один народ»). Не дивно, що коли Путін оголосив про своє вторгнення в лютому 2022 року, він оголосив «денацифікацію» України головною метою війни. У широкому розумінні це означало знищення окремої української національної ідентичності та нав’язування російської імперської ідентичності.

Спроби Кремля представити Україну як якусь фашистську загрозу добре зіграли в закритому російському інформаційному полі, але не змогли переконати міжнародну аудиторію, в основному через відсутність реальних українських нацистів. Дійсно, ультраправі партії України настільки непопулярні, що перед останніми парламентськими виборами 2019 року вони створили коаліцію в спробі покласти край десятиліттям невдач і непопулярності серед виборців, але все одно змогли набрати лише 2,16% голосів.

Російські пропагандисти також не змогли пояснити, як «нацистська» Україна може очолюватися президентом-євреєм Володимиром Зеленським. Коли в травні 2022 року італійське телебачення поставило запитання про цю очевидну невідповідність, явно схвильований міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що єврейство Зеленського не має жодного значення, оскільки «у Гітлера теж була єврейська кров». Цей ганебний епізод підкреслив абсурдність спроб Росії представити демократичну Україну як розсадник нацизму.

Тепер будь-якому об’єктивному спостерігачеві має бути зрозуміло, що російське вторгнення в Україну завжди було вправою в старомодному імперіалізмі. Остання заява Путіна про російські «завоювання» в Україні — не перший випадок, коли він розмірковує з чванливістю завойовника. Влітку 2022 року він порівняв своє вторгнення з імперськими завоюваннями XVIII століття російського царя Петра Великого. Він неодноразово заявляв, що бореться за «історичні російські землі», заперечуючи при цьому право України на існування.

Дедалі відкритіший імперіалізм Путіна викликає серйозні сумніви в можливості досягнення будь-якої компромісної угоди для припинення війни. Останні повідомлення в міжнародних ЗМІ говорять про те, що він «тихо сигналізує» про свою готовність до припинення вогню, але важко уявити, як це може спрацювати без легітимізації захоплення земель, що матиме глибокі негативні наслідки для європейської стабільності та міжнародної безпеки.

Найочевидніше питання полягає в тому, наскільки далеко простягаються імперські амбіції Путіна. Він сам проголосив більшу частину неокупованої України історично російською, включно з головним чорноморським містом-портом Одеса і всією південною береговою лінією. Одного цього достатньо, щоб вважати, що будь-яке припинення вогню на нинішніх фронтах конфлікту лише дасть Росії перепочинок для переозброєння і перегрупування перед відновленням бойових дій.

Крім того, зростають побоювання, що коли Путін доб’ється успіху в Україні, він піде далі. Він неодноразово заявляв, що весь Радянський Союз — це «історична Росія», а кордони старої Російської імперії простягаються ще далі. Якщо Путін вирішить застосувати свою перетворену на зброю версію російської імперської історії в найширшому сенсі, до списку потенційних цілей увійдуть Фінляндія, Польща, Білорусь, країни Балтії, Молдова, Азербайджан, Грузія, Вірменія, Аляска та вся Центральна Азія.

Використання Путіним недвозначних імперіалістичних формулювань свідчить про його зростаючу впевненість у собі на тлі посилення ознак слабкості Заходу. Оскільки життєво важливі пакети допомоги Україні наразі затримуються в США та ЄС, Путін, очевидно, вірить, що зможе переграти демократичний світ і домогтися своїх цілей в Україні. Якщо він виявиться правий, то українці навряд чи стануть останніми жертвами російської імперської агресії.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

One thought on “Путін почав відкрито хвалитися «завоюваннями» в Україні. Що змінилося?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *