ТЦК знатиме майже все. Як Рада змінила військовий облік українців для мобілізації

Верховна Рада суттєво розширила перелік інформації, який отримають ТЦК для військового обліку українців. Довго ці зміни наполегливо просували Міністерство оборони і Генеральний штаб Збройних сил. Не в останню чергу — для вдосконалення мобілізації. ВВС Україна аналізує законопроєкт № 10062.

Верховна Рада ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний електронний облік військовозобов’язаних.

У вівторок, 16 січня, закон, попри тривалі дискусії в сесійній залі, підтримали 249 депутатів.

Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов’язаних Оберіг ухвалили ще сім років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.

Через це, наприклад, непоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК (територіальні центри комплектування, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів.

Крім того, військовозобов’язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.

Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року.

«Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані».

Однак, для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр, Міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту № 10062. Його в міністерстві назвали «критично важливим».

«Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу», — йшлось у заяві відомства.

Що передбачає законопроєкт?

Слід зауважити, що в першому читанні проєкт закону № 10062 ухвалили ще на початку листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.

Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру Оберіг.

Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України виїжджати за кордон та повертатись.

Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю.

Крім того, в Оберегу буде інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.

Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.

Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім’ї.

Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців.

Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.

Закон пропонує перевести це в електронний формат.

Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду).

Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Забагато даних?

Головне юридичне управління парламенту, аналізуючи законопроєкт, заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.

Мова йде про те, що ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише «в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

«Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються», — зазначається у висновку юруправління.

Будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.

Крім того, забороняється опрацювання персональних даних стосовно стану здоров’я, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій.

Ці ж самі зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них.

Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься «протягом невизначених законом строків» і не буде «передбачуваною та прогнозованою» для володільців персональних даних.

Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.

«До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду)», — заявила представниця Європейської солідарності Ірина Геращенко.

Після ухвалення закону вона заявила, що поправки про надання інформації про адміністративні порушення і кримінальні підозри військовозобов’язаних були відхилені. Однак залишились інші «одіозні» правки, наголосила депутатка.

«Цей законопроєкт по суті є частиною мобілізації, яка є важливою», — заявила Геращенко.

Сервери за кордоном

Ще одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних «хмарних технологій» для зберігання і обробки даних з реєстрів Міноборони.

Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.

Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання «хмарних технологій» країн НАТО: «Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки».

Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції Голос Роман Костенко каже, що це недопустимо.

«Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни!» — наголосив він. — Це приклад «простих рішень», що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо”.

Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.

«Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури)», — кажуть в Міноборони.

Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із «закордонними серверами».

«Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення», — заявив він.

Після складних дебатів ця норма про зберігання в країнах НАТО все ж таки потрапила до закону.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *