Росія шле сигнали Заходу про «договорняк». Ми мовчимо

Кремль шле простий сигнал — «давайте домовимося і що швидше, то краще»

Програмний директор Валдайського клубу Андрій Сушенцов написав аналітичну записку про боргове протистояння США та РФ. Важливий текст, враховуючи майданчик і автора. На відміну від сайту Кремля та/або статей у російських ЗМІ від персон, які претендують на роль ідеологів, Валдайський клуб залишається одним із небагатьох місць донесення ключових тез до зовнішньої аудиторії. Йдеться тут не тільки і не стільки про топполітиків на Заході та на Сході, скільки про аналітиків, журналістів, авторитетів у сфері бізнесу.

Так про що цей документ? Автор усвідомлює та визнає, що Росія вже не є ключовим гравцем-суперником для США. Ба більше, прямо говорить про «період структурного перерозподілу силових і ресурсних потенціалів у світі», виділяючи пару США — держави Азії (до яких зараховує КНР та Індію). На цьому тлі, цитата, «російсько-американська конфронтація зараз є лише одним із багатьох сюжетів».

Він не пише прямо, що для Росії єдиним шансом на повернення у «вищу лігу» світової політики є досягнення своїх цілей у війні в Україні. Але підводить до потрібних висновків аудиторію. Звісно, не йдеться про путінські «денацифікацію», «демілітаризацію» та інші «де…». Йдеться про переговорний процес щодо України через голову України, де Кремль отримує низку геополітичних поступок і виходить із війни без поразки.

Як цього домогтися? Нових ідей немає, але є відносно старі тези, які починали формулюватися наприкінці літа 2022 року. Йдеться про шантаж «довгою війною» і, відповідно, зростаючими витратами США та ЄС.Ба більше, ідея «передомовитися» жила в умах російських еліт і на початку 2016 року. На цьому тлі тактику підтримки України Сушенцов «загортає» в тезу про помилкову стратегію США з «перемелювання» Росії замість позиційної гри. Тобто, системи договорняків. При цьому, що логічно, розділяє інтереси європейських держав і Сполучених Штатів. Просто наведу цитату «Європейці довірилися логіці, яку запропонували Сполучені Штати, буквально „купили“ цю пропозицію. Вона полягала в тому, що Захід завдасть Росії швидкої поразки, при цьому вивільниться велика кількість економічних ресурсів, відносини з Росією буде відновлено на іншій платформі, більш вигідній для ЄС, — це буде результативна стратегічна дія».Але повернемося до шантажу або тези «затяжної війни». Сушенцов стверджує (точніше намагається переконати читача), що «протистояння у військовій площині перейшло в зручну для нас (Росії) фазу поступового перелому на фронті й американці змушені шукати вихід із цієї ситуації теж у позиційному ключі». Украй важлива теза, яка пояснює роль і суть російського тиску по всьому фронту. Кремль не артикулює гучних цілей, але прагне підтримувати високу інтенсивність бойових дій. Такий характер війни, окрім великої кількості жертв, вимагає і досить великої кількості ресурсів. Росія в середньостроковій перспективі (до 3−4 років) такими володіє. Україна воює, зокрема завдяки зовнішній допомозі. Відповідно, шантаж спрямований не на нас — на наших партнерів. Просто демонстрація того, що витрати зростатимуть. Причому, кажучи про затяжну війну та її вартість для наших партнерів, Сушенцов якраз і користується термінологією з бізнесу, стверджуючи, що для США «відносні переваги від володіння українським активом загалом уже отримано, а вартість підтримання цього активу продовжує наростати».

One thought on “Росія шле сигнали Заходу про «договорняк». Ми мовчимо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *