Україна вперше відзначає Різдво 25 грудня: як ПЦУ та УГКЦ прийшли до цього кроку

Цьогоріч віряни Православної церкви України та Української греко-католицької церкви вперше відзначають Різдво 25 грудня — за новоюліанським календарем. На цю дату з 7 січня перенесено і державне свято з нагоди Різдва Христового.

24 грудня президент України Володимир Зеленський привітав українців з Різдвом Христовим біля Києво-Печерської лаври. Він відзначив, що вже другий рік Різдво в Україні має «інший настрій, контекст, інший присмак» через повномасштабну війну Росії.

«Наразі важливіше не те, які страви стоять на столі, а те — які люди за столом, тому що не всі вдома і не всі мають дім. […] Зрештою темрява програє. Зло програє. Сьогодні це наша спільна мета, спільна наша мрія, і саме за це сьогодні наша спільна молитва», — сказав Зеленський, побажавши українцям перемоги і миру, а також надії, віри, любові та достатку.

NV нагадує про те, як провідні християнські церкви України пришли до історичного кроку — зміни церковного календаря — і як вони вперше відзначають Різдво 25 грудня.

Читайте також:

 Україна святкує Різдво: онлайн-трансляція ранкових богослужінь ПЦУ і УГКЦ в Софійському та Патріаршому соборах Києва

Дискусії щодо дати Різдва до вторгнення РФ

Про ідею відзначення Різдва саме 25 грудня, як його святкує значна частина західного світу, в Україні дискутували ще до повномасштабного вторгнення РФ. На тому етапі більшість вірян християнських церков в Україні відзначати Різдво 7 січня, послуговуючись старим римським юліанським календарем.

Ще в 2017 році Верховна Рада запровадила додатковий неробочий день 25 грудня — аби ті українці, які відзначали Різдво за григоріанським і новоюліанським календарями, могли повноцінно його відсвяткувати.

Відтоді, як на початку 2019 року було відновлено автокефальний статус Православної церкви України (ПЦУ), її предстоятель митрополит Епіфаній щороку коментував запитання про те, чи варто Україні повністю перейти на святкування Різдва 25 грудня замість 7 січня.

Трохи більше ніж за рік до російського вторгнення, у грудні 2020-го, Епіфаній відзначав, що відповідне рішення може бути ухвалене лише тоді, коли «церква дозріє, коли віруючий народ до цього дозріє».А голова Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Святослав (Шевчук) у 2021 році зауважував, що календарна реформа — «це завжди випробування на міцність». Водночас він нагадував, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях, включно з Латинською Америкою, уже давно живе за григоріанським календарем, святкуючи Різдво 25 грудня. Тоді ж Святослав зауважував, що якщо час такої реформи прийде і в Україні, то УГКЦ переходитиме на новий календар лише разом з ПЦУ.

«В Україні ми разом із нашими православними братами святкуємо Різдво і Пасху. І як будемо змінювати календар, то робитимемо це разом», — запевнив голова УГКЦ.

Історичне рішення ПЦУ та УГКЦ про перехід на новий календар

Повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України, суттєво прискорила і трансформації церковного календаря в Україні. Адже російська пропаганда роками використовує наративи про «православні цінності» для закріплення міфу про єдність нібито «братських слов’янських народів».

Тож вже наприкінці першого року вторгнення УГКЦ та ПЦУ спільно розпочали рух до переходу на новоюліанський календар. Зокрема рік тому, 24 грудня 2022-го, глава УГКЦ Святослав зустрівся з предстоятелем ПЦУ Епіфанієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі, після чого обидві церкви створили спільну робочу групу для вивчення можливого переходу на новий календар.

Результат їхньої роботи втілився в історичних рішеннях про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023-го, дня початку нового церковного року в Україні.

УГКЦ прийняла відповідне рішення в лютому 2023-го «через численні прохання вірян, а також після проведення консультацій з духовенством та монашеством церкви». Такий крок затвердили на архиєрейському синоді УГКЦ. При цьому для парафій чи поодиноких громад, не готових до такого кроку, залишили можливість літургійного життя за юліанським календарем до 2025 року.

Рішення ПЦУ про перехід на новий календар було прийнято спочатку на Архієрейському соборі під головуванням Епіфанія 24 травня 2023 року, а потім його остаточно затвердили на Помісному соборі 27 липня 2023-го.Обґрунтовуючи свій крок, Православна церква України підкреслила, що в сучасних умовах [зокрема на тлі війни РФ проти України] соціальний і культурний контекст юліанського календаря і його сприйняття докорінно змінилися. «Нині він більшістю сприймається не стільки як пов’язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним календарем користуються ті православні церкви [світу], які підтримують ПЦУ, натомість її опоненти — і в першу чергу Російська православна церква — дотримуються старого календаря», — йдеться в рішенні Архієрейського собору ПЦУ.

Водночас церква визнала, що фактори з минулого, які досі стояли на перешкоді календарних змін, нині втратили актуальність. «Тому прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії „русского міра“, вимагають назрілого рішення — долучитися до більшості помісних православних церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар, як більш точний астрономічно та церковно прийнятий», — наголосили в ПЦУ.

При цьому і ПЦУ, і УГКЦ перейшли на новий календар «зі збереженням традиційної Пасхалії [розрахунку дати Великодня]». Це означає, що переважна більшість церковних свят починаючи з 1 вересня 2023 року змістилися на 13 днів назад. Винятком став лише Великдень і залежні від його дати свята (Вознесіння і П’ятдесятниця, тобто церковні свята на 40-й і 50-й день після Воскресіння Господнього). Усі свята Великоднього циклу як ПЦУ, так і УГКЦ й надалі відзначатимуть разом з православним, а не з католицьким світом. Таким чином, православний Великдень у 2024 році буде відзначатися 5 травня (в Україні саме цю дату святкуватимуть ПЦУ та УГКЦ), а католицький — 31 березня.

А от Різдво стало одним з тих свят, які вже в 2023 році ПЦУ та УГКЦ вперше святкують 25 грудня, тобто за новоюліанським календарем.

Це рішення закріплено і на державному рівні. У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який синхронізує святкування окремих держаних свят з новим церковним календарем:

Українське суспільство підтримало такі кроки щодо переходу на нові дати церковних свят. За даними опитування соціологічної групи Рейтинг, результати якого були оприлюднені в червні 2023 року, 63% респондентів в Україні підтримали перехід на новий церковний календар. 18% опитаних виступили проти такої ідеї, а ще 17% заявили, що байдуже ставляться до цього питання.

При цьому підтримка переходу на новий календар, який передбачає і відзначення Різдва у нову дату, в червні була навіть вищою, аніж підтримка перенесення цього свята у грудні 2022 року. Так, якщо рівно рік тому перенесення Різдва на 25 грудня підтримали 44%, а не підтримали 31% респондентів, то влітку рішення перейти на новий календар схвалили вже 63% опитаних, а лише 18% виступили проти.

2 thoughts on “Україна вперше відзначає Різдво 25 грудня: як ПЦУ та УГКЦ прийшли до цього кроку

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *