«Зеленський веде неправильну політику». Коли лідер роз’єднує країну, до нього є питання — Костенко про скандали, пов’язані з підтримкою ЗСУ 

Народний депутат (фракція Голос), секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в інтерв’ю Radio NV прокоментував скандальні питання, пов’язані з підтримкою Сил оборони України.

 — У вас є дуже гнівний допис у соцмережах з трьома знаками оклику. Ви пишете про те, що майже два місяці минуло, як закон про спрощення списання майна у ЗСУ надійшов на підпис президенту, але його досі не підписано. Вам дуже соромно за це все, і що це все відбувається на тлі гучних заяв від Офісу президента, що вони все роблять для наших захисників. Розкажіть, що це за закон і чому вам соромно? В чому суть проблеми?

— Я думаю, що всі, хто нас слухає, особливо хто долучений до армії, або хтось колись чув, які найбільші проблеми є зараз в Силах оборони і, зокрема, в Збройних силах, [знають], що списання військового майна відбувається досить довго. Треба пройти десять кіл пекла для того, щоб списати саперну лопатку.

І часто це призводить до того, що навіть, коли волонтери передають якесь майно, командири його вже не хочуть брати, тому що це все на них повисає. Вони несуть за це відповідальність. А, наприклад, життя звичайного дрону в бою — від декількох хвилин до декількох годин може бути. А потім тобі потрібно пів року або рік витрачати на те, щоб це списати.

І це майно накопичується. Це перша проблема.

Інша [проблема]. Наприклад, є військова частина, в неї пройшли втрати в бою. І для того, щоб списати, потрібно багато часу. А командири, які зверху, дивляться: «О, так, в цій частині ж є і зброя, і майно, і техніка». І планують використання цієї частини в бою, як наче в неї все це є.

А питання просто в тому, що на папері воно є, а реально його немає. І дуже багато питань, зокрема, і про постановки на облік, і списання. Коли ти приходиш до будь-якого командира, який приймає участь у бойових діях, він говорить перше: «Дайте мені можливість щось списувати, бо за мною просто виснуть такі купи майна, яких вже давним-давно немає».

Читайте також:

 Відверто негативний і обнадійливий. Два прогнози перебігу війни для ЗСУ на 2024 рік — інтерв’ю з Михайлом Самусем

А їх контролюють, зокрема ВСП, прокуратура. Так от, щоб це все списати, треба погодити [процедуру] і в ДБР, і в ВСП, і в прокуратурі. Коли до них приїжджають командири, кажуть: «Нам це не цікаво, ідіть займайтеся своїми справами».

І я після цього пішов до Міністерства оборони. Десь пів року, мабуть, коли війна пройшла, ця проблема стала, тому що формат списання був як для цивільного часу. Сидить багато бюрократів в Міністерстві оборони, яким вигідно, щоб ця процедура була. І вони її погоджували постійно, тому що це, скажімо, забезпечує їх існування. Я попросив спростити, багато мені розповідали, ніхто нічого не зробив. Ходили в Генеральний штаб, відсилали нас в Міністерство економіки.

Ми його зробили законом Верховної Ради, провели його через комітети, і 302 голосами за основу і в цілому цей законопроект був прийнятий. До мене підходили представники всіх фракцій, казали, що це супер, дякуємо, цей закон треба всім на фронті. Його підписало 42 народних депутати.

Якщо зараз хтось може думати, що це якась політична [справа], що це Костенко його написав… Я перший автор, просто задав тему. А 42 народних депутати з різних політичних фракцій його підписали. 302 голосами — конституційною більшістю — проголосували.

Але тоді стався цікавий момент: звичайно, Костенко подав закон, але почали звертатись до Міністерства оборони, і почались заяви Міністерства оборони, Мінцифри. І президент виступив з заявою, що ми спростили списання майна внутрішніми документами.

Але, як виявилось, те, що вони зробили, чомусь так вийшло, що навпаки ускладнило цю роботу. Хотіли це спростити, а додали туди погодження з прокуратурою і збільшили [процедуру] на 22 документи. Я це їм дав і сказав переробити швидко, вони намагаються. Але віз і нині там. І проблема військового майна до сих пір нікуди не ділася.

Тут питання, по-перше, у військовому майні. Ми маємо зробити так, щоб все було набагато простіше. Якщо ми говоримо про те, що ми проявляємо якусь підтримку армії, це одне з головних [завдань]. Навіть коли міністр оборони [Умєров] тільки ставав на посаду, це те, що я йому першим сказав.

Читайте також:

 Призов, смарт-мобілізація та мотивація. Що хоче змінити в армії міністр Умєров і що насправді треба змінювати — роз’яснення адвоката

Знаєте, мені подобаються коментарі. Вони, звичайно, більше кумедні. Коли я перший раз писав про цей законопроект, [коментували], що лик святого за цей закон ви, народні депутати, вже отримали у військах. Це ще раз показує важливість цього закону.

Друге. Це взагалі тенденція від Офісу президента — не підписувати закони, за які голосує Верховна Рада. В Конституції написано, що закон має бути підписаний. Це не право, це обов’язок президента підписувати закони. Ми ці закони приймаємо не для себе, ми ці закони приймаємо і для військових, і для людей. І президент, як гарант Конституції, має цю Конституцію виконувати.

Тільки не розумію, чому це не виконується. Думаю, через те, що немає жодного покарання. Якщо закон не підписаний, він набуває чинності. Але цей механізм у нас не працює. Мабуть, потрібно подати якісь зміни до Кримінального кодексу, які б встановили би покарання за те, що ти не виконуєш Конституції саме в підписанні закону. Бо втрачається цей демократичний контроль. Коли Верховна Рада в Конституційній більшості голосує за якийсь закон, а він не виконується.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *