«Помри, сука!». Андрій Федорів про дописи в соцмережах, презумпцію неадекватності та про те, у кого він не візьме грошей 

Віталій Сич і Сергій Фурса у новій програмі із спецсерії Командири економіки, яка виходить в ефірі Radio NV, розмовляють з українським маркетологом, засновником Fedoriv Group Андрієм Федорівим.

В інтерв’ю Віталію Сичу та Сергію Фурсі йшлося не тільки про бізнес та інвестиції, а й про те, на кого розрахована ядерна пропаганда Кремля, які умови ставлять західні партнери, щоб працювати з українцями, чому отримувати донати з-за кордону стає дедалі важче, чи можлива рекламна кампанія із залучення іноземних мігрантів в Україну та чому не варто недооцінювати Ілона Маска.

Сергій Фурса: Почнемо з пропаганди. Поясніть мені, будь ласка, та іншим людям: цього тижня виходить Маргарита Симоньян, яка є головною пропагандисткою Росії, і говорить, що було би непогано підірвати термоядерну бомбу над Сибіром, тоді ми вимкнемо світло американцям. І взагалі буде щастя. Навіщо вона таке говорить? Що за меседж приховано хоче переказати російська пропаганда, коли пропонує підірвати ядерну бомбу над Сибіром?

Читайте також:

 «Нічого страшного». Симоньян запропонувала влаштувати ядерний вибух над Сибіром «на зло» Заходу — відео

Андрій Федорів: Мені важко пояснювати дії глибоко хворих людей. Але з одним із моїх клієнтів ми говорили про те, яким є головний трофей режиму Путіна у війні з Україною. Думка мого співрозмовника, дуже проста: його головний трофей — Росія. Це війна Путіна не за Україну, а за Росію, тому що його — використаємо формальний термін — «господарська діяльність» за всі ці роки призвела Росію до фактичного краху. Ми маємо розуміти, що ключовою цільовою аудиторією для Путіна все одно є електорат Росії. Коли вони починають свою стару пісню про ядерну бомбу, яку десь вони будуть підривати, — це історія про те, що «а в нас у руках ніж або пістолет». Це фантомна велич: що б не сталося, ми можемо себе підірвати і всім нагадити.

Віталій Сич: А я хворий і краще не підходь.

Сергій Фурса: Ні, це меседж назовні.

Андрій Федорів: І всередину, бо насправді ви маєте розуміти, що там бідність, люди, в яких нічого немає, вони живуть у лайні. Великий відсоток людей, на яких це розраховано, велика частина путінського електорату живе в лайні. А тоді працює трошки інша логіка. Європейським людям, які живуть доволі позитивним комфортним життям, є що втрачати. А коли тобі немає особливо чого втрачати, окрім лайна, то можливість із собою забрати тих людей, яким є що втрачати, здається якоюсь перемогою.

Але головним чином, мені здається, це історія про те, що «нас бояться — значить поважають». Історія про певну ментальну компенсацію своєї неповноцінності для масових внутрішніх аудиторій. І для світу, який розуміє, що він говорить із божевільним і, можливо, краще про щось домовитися, просто щоби цю загрозу з боліт прибрати.

Є певна кардіограма ядерної зброї в ефірах. То вона піднімається в темах, потім кудись зникає. Вони певний час мовчать, а потім вона знову спливає. Це один із їхніх фундаментальних меседжів, підтримання віри, що в них є зброя, яка здатна швидко знести весь світ.

Читайте також:

 Знову «ескалація». Шольц пояснив свої побоювання щодо надання Україні ракет Taurus

Сергій Фурса: Путін три години на Валдаї щось ніс, повну маячню переважно. Але ось два ключові меседжі, які він захотів послати назовні. Перше: в нас точно є ядерна зброя і ми можемо її використати навіть у відповідь на звичайну зброю. Це стандартне, що вони говорять. І друге: ми можемо воювати нескінченно, бійтесь нас. До речі, для мене це означає, що вони не можуть воювати нескінченно, бо якби могли, він би такого не говорив, це правило Путіна. Та мене хвилює саме ця зовнішня пропаганда, яка для нас є проблемою, яка для нас становить іноді загрозу, бо вона і на нас спрямована, і плюс стримує наших західних партнерів.

Читайте також:

 Три години маячні на Валдаї: ISW розібрав нову брехню Путіна про війну в Україні, смерть Пригожина і крилату ядерну ракету

Андрій Федорів: Ну ми ж не бачимо нічого нового насправді. Ядерна загроза відчувалася набагато гостріша, коли підписували нові області, ці всі псевдореферендуми рік тому. Я зараз вважаю, що це не фактор, який принципово має змінювати наші дії. Наша перемога не в оцінці радянської пропаганди про ядерну бомбу. Ми не можемо нашою пропагандою впливати на їхні бажання використати чи не використати цю бомбу. Далі питання: фейк — не фейк, використають — не використають. І ось у тебе чотири квадратики. Якщо це фейк і вони використають, ну, спробують вистрелити — і в них не вийде. Якщо це не фейк і вони вистрелять — ну окей, тоді мало що має значення, тоді треба ще раз жити сьогоднішній день, святкувати це інтерв’ю і все, крапка, всім радіти.

Віталій Сич: Перейдемо до України. Ти нещодавно сказав цікаву річ, що за півтора року війни в Україні не залишилося жодної адекватної людини. Ти почав застосовувати презумпцію неадекватності. У чому вона полягає і чи стосується ця презумпція твого бізнесу, твоїх відносин?

Андрій Федорів: Ми спостерігаємо багато непередбачуваних або дуже радикалізованих реакцій. Коли люди у коментарях до поста, де ніби просто висловлена думка, не вступають у полеміку, а просто пишуть у директ: «Помри, суко!»

Сергій Фурса: Мені ніколи не писали…

Андрій Федорів: Мені пощастило більше. Ти думаєш, чому люди так поводяться і таке інше? А потім дивишся на це просто під іншим кутом, без емоційної реакції: «Як вони мені таке написали? Чому? Це несправедливо!». Ти дивишся на це як спостерігач: «Гм, цікаво, а чому так відбувається?»Приміром, мій приклад. Від початку повномасштабного вторгнення минуло півтора року, плюс-мінус. За цей час у мене не було жодної повноцінної відпустки, за цей час у мене майже не було повноцінних вихідних. Ти весь час перебуваєш у режимі проблемсолдингу, зранку до вечора я вирішую якісь проблеми, щодня. Не буває дня, коли я не займаюся вирішенням якихось проблем. Проблеми можуть бути на мікрорівні, пов’язані з дітьми, з батьками, навіть із собакою, та весь час ця вся ситуація сильно ускладнює вирішення будь-яких життєвих питань. А з іншого боку на макрорівні, коли ми займаємося проєктами United24 Media або запуском Нової пошти в Європі, чи думаємо, як діяти нашим компаніям, у які ми вже проінвестували, бо в них зобов’язання перед іноземними партнерами, а тут уже прямо біля виробництва прилітає ракета. І це кожен день такий упродовж дуже довгого періоду часу. Тобі здається, що цей стрес може на тебе не впливати, що ти суперджедай, але це тобі тільки здається.

2 thoughts on “«Помри, сука!». Андрій Федорів про дописи в соцмережах, презумпцію неадекватності та про те, у кого він не візьме грошей 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *