Страхування ветеранів: Як будемо готуватись до соціальних викликів?

Після перемоги у війні Україна зіткнеться з неабиякими соціальними викликами. Мільйони людей, що повернуться із зони військових дій, потребуватимуть соціального захисту, медичної та психологічної підтримки.

Начебто, таку підтримку має забезпечити держава на знак суспільної подяки та відповідальності перед тими, хто захистив країну. Чи зможе вона це зробити?

Демографічна ситуація у країні вже критична і, ймовірно, буде погіршуватись. Чи буде здатна відносно невелика частка працюючих забезпечити своїми податками пенсії для людей похилого віку, виплати родинам загиблих та скалічених героїв, а також інші соціальні витрати?

Це перша частина проблеми. Друга полягає в тому, що станом на зараз держава пропонує механізми компенсації та підтримки для родин загиблих та тих воїнів, що отримали інвалідність внаслідок війни. Законодавством передбачені компенсації учасникам бойових дій, які стали інвалідами внаслідок війни.

Але треба чітко розуміти, що кожна людина, яка брала участь у бойових діях, будь який момент, навіть через роки після повернення до мирного життя, може зіштовхнутись із медичними або психологічними наслідками того страшного фізичного та душевного навантаження, що зазнала на війні. Такі наслідки можуть не вести прямо до інвалідізації, але потребувати тривалого та дорогого лікування, обмежувати можливість працювати або знайти високооплачувану роботу тощо. А бізнес не любить «проблемних» співробітників, віддаючи перевагу тим, хто може працювати понаднормово і залишати всі свої проблеми за порогом офісу.

Навряд чи держава буде спроможна забезпечувати реабілітацію та соціальну підтримку всім категоріям учасників бойових дій, на додаток до осіб із встановленою групою інвалідності тільки шляхом фінансування наявних медичних закладів Міністерства оборони, МВС та СБУ. Тобто фактично ветерани будуть змушені вирішувати ці проблеми самостійно. А те, що в нас медицина безкоштовна лише на папері — знає кожен.

Люди, що повернуться з війни і забажають самостійно забезпечити собі належний рівень медичної допомоги, зіткнуться ще й з проблемою доступу до добровільного медичного страхування, оскільки воно має цілий ряд обмежень — мало хто із страховиків візьметься страхувати людину, яка пройшла надзвичайно тяжкі випробування, поранення, контузії і ніхто не знає, як це може вплинути на стан її здоров’я.

Тому вважаю, що Україна як держава, має вже зараз розробляти системні та масштабні механізми державно-приватного партнерства для забезпечення належного рівня соціального захисту, одним із елементів цього механізму може та має стати страхування. Тим більше, що існує достатньо міжнародного досвіду, на який можна спиратись, розробляючи власні підходи. Наприклад, в США існує страхова програма, яка вирішує саме ситуацію захисту ветеранів.

Це Групова програма страхування життя (VGLI), яку федеральний уряд пропонує всім колишнім військовослужбовцям. Вона є продовженням Групового страхування життя військових, яка захищає їх під час служби. VGLI пропонує від $10 тис. до $400 тис. пожиттєвого захисту для ветеранів, що відповідають її вимогам, без потреби спеціального медичного андеррайтингу (оцінки ризиків). Ветерани можуть укласти такий договір протягом 240 днів після звільнення з армії чи флоту або виходу на пенсію.

У деяких випадках це може бути єдиним варіантом для отримання страхування життя для ветерана, оскільки будь-які травми або інвалідності, які вони отримали внаслідок своєї військової служби, можуть зробити для них недоступним традиційне лайфове страхування.

Брати участь у цій програмі можуть ветерани, що користувались програмою Групового страхування життя воїнів (SGLI) під час служби.

Розрахунок премій встановлюється, виходячи з даних щодо віку страхувальника та сумі покриття, при цьому щомісячні платежі збільшуються кожні 5 років. З такою ж періодичністю можна додавати $25 тис. покриття до досягнення 60-рiчного віку. Максимальний ліміт покриття за програмою — $400 тис.

У порівнянні з традиційним страхуванням життя, покриття, що надає VGLI, є більш комплексним та не має певних обмежень, звичайних для стандартного страхування життя. Також VGLI автоматично містить функцію прискореної виплати по смерті, за якою страхувальник може запросити до 50% страхової суми, якщо в нього виявлене критичне захворювання в термінальній стадії і очікуваний строк життя не перевищує 9 місяців.

Якщо договір укладається протягом перших 240 днів після звільнення із лав армії, страхувальнику не доведеться проходити медичний огляд або відповідати на будь-які питання про стан здоров’я.

VGLI — це виключно ризикове страхування життя на певний строк, а не накопичувальне, як більшість звичайних договорів страхування життя. Однак договір VGLI можна трансформувати у традиційний «цивільний» поліс страхування життя, який дасть доступ до опції накопичування. Це є корисним варіантом для тих, хто намагається заощадити на пенсію або на освіту дитини, оскільки грошова сума може використовуватися як позичка від страхової компанії або виступити гарантією для банку.

Ця програма могла б стати моделлю для рішень, які держава у партнерстві із страховим бізнесом має запропонувати для соціального захисту кожного, хто захищав її, звичайно із урахуванням української специфіки:

1. В Україні комплекс програм з різних видів (класів) страхування могли б компенсувати як медичні витрати на лікування в цивільних державних та приватних клініках, так і покривати родині втрату годувальника (застрахованого) в разі смерті його або непрацездатності, що наступили після повернення з війни.

2. Частина страхових внесків може компенсуватись державою або роботодавцями ветеранів коштом ЄСВ, конкретні механізми необхідно розробляти експертним колом.

Разом із промоцією страхування життя для всіх громадян, такі рішення одночасно підсилили б рівень соціального захисту в повоєнній Україні і зняли частину тягаря із державного бюджету.

Підходи такого державно-приватного партнерства в частині соціального забезпечення можуть бути наступними:

  • Тим, хто воював та постраждав на війні, отримав інвалідність — компенсацію та підтримку, зокрема протезування, забезпечує держава за рахунок власних коштів, благодійних внесків, репарацій від країни-агресора, допомоги донорів тощо.
  • Іншим ветеранам захист забезпечується за рахунок спеціальних програм зі страховими компаніями на пільгових умовах, зокрема із дотаціями/субсидіями на часткову компенсацію страхових платежів від держбюджету та/або місцевих бюджетів та соціальних фондів.
  • Для всіх інших громадян держава створює стимулюючі умови для того, щоб вони користувались лайфовим/пенсійним страхуванням як механізмом додаткових накопичень на пенсійний період.

Більше ніж десять років тому були прийняті зміни до податкового законодавства, згідно з якими підприємства, що хотіли виявити свою соціальну відповідальність, застрахувавши співробітників по довгострокових програмах, змушені сплачувати з суми страхових платежів ЄСВ. Після цього кількість договорів пенсійного страхування знизилось в десятки разів і зараз платежі за корпоративним страхуванням життя становлять всього 5−6% від загальної суми з цього виду страхування.

Скасування цієї норми та приведення до рівних умов роботи недержавних пенсійних фондів та лайфових страховиків, зняття оподаткування ПДФО з корпоративних програм добровільного медичного страхування і є тим стимулом, який зможе пожвавити зацікавленість самих людей та їх роботодавців в цих видах страхування.

Страховий ринок, який має десятиліття досвіду у добровільному медичному страхуванні та страхуванні життя, готовий підставити плече державі у розв’язанні важливих питань повоєнного забезпечення ветеранів достойним рівнем медичного сервісу та страхування на партнерських умовах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *