Велика брехня про НАТО. Як Путін сам себе викрив

Росія різко скоротила свою військову присутність на кордоні з Норвегією — членом НАТО

Виступаючи 16 вересня після наради командувачів військами НАТО в Осло, очільник Міноборони Норвегії генерал Ейрік Крістофферсен повідомив, що Росія різко скоротила свою військову присутність на кордоні з Норвегією — членом НАТО. «Володимир Путін прекрасно знає, що НАТО не становить загрози для Росії, — прокоментував Крістофферсен. — Якби він вважав, що ми загрожуємо Росії, то не зміг би перекинути всі свої війська в Україну».

За словами Крістофферсена, наразі Росія вивела близько 80% військ, розміщених поблизу норвезького кордону до повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. «Путін пішов на цей ризик, тому що знає, що НАТО нікому не загрожує», — заявив скандинавський воєначальник.

Виступаючи разом із Крістофферсеном, голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер наголосив на схожості між відведенням російських військ від норвезького кордону та разюче спокійною реакцією Москви на вступ Фінляндії до НАТО навесні 2023 року. «Очевидно, що Кремль визнає, що НАТО не становить загрози для Росії, — зауважив він, — інакше він би зовсім по-іншому відреагував на вступ Фінляндії».

Коментарі Бауера підкреслюють непослідовність явної байдужості Росії до минулорічного рішення Фінляндії та Швеції відмовитися від десятиліть нейтралітету і вступити в НАТО. Москва не доклала жодних зусиль, щоб протистояти цим діям або спробувати стримати заявки на вступ до НАТО двох північних країн, незважаючи на те, що членство Фінляндії більш ніж удвічі збільшує сухопутний кордон Росії з альянсом, а майбутнє членство Швеції перетворить Балтійське море на озеро НАТО.

За одинадцять місяців, що передували вступу Фінляндії у квітні 2023 року, не було ані дезінформаційних кампаній, ані кібератак, ані політичних убивств, ані вторгнень у повітряний простір, ані дипломатичних погроз, ані інших тактик гібридної війни, у використанні яких Росію звинувачують останніми роками в інших країнах. Не було і загрозливого нарощування військового потенціалу.

Навпаки, Росія применшила значення цієї проблеми і фактично вивела з регіону переважну більшість своїх військ і військової техніки. У серпні 2023 року міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підтвердила, що в прикордонній зоні «практично немає» російських військ. «Якби ми становили загрозу, вони, звісно, не стали б відводити свої війська, навіть у ситуації, коли їхня армія задіяна десь іще», — прокоментувала вона.

Демонстративна відсутність у Путіна занепокоєння з приводу членства Фінляндії та Швеції в НАТО робить абсолютно сміховинними його спроби виправдати вторгнення в Україну, прикриваючись набагато слабшими зв’язками України з військовим альянсом. Хоча після початку російської агресії 2014 року Україна, зі зрозумілих причин, дедалі більше прагне вступити в НАТО, її членство ніколи не виглядало навіть віддалено правдоподібним. Члени НАТО відкинули ідею надання Києву плану дій щодо вступу до альянсу ще 2008 року і відтоді відбувалися лише загальними фразами, послідовно применшуючи шанси України на реальний вступ до альянсу. Так, напередодні повномасштабного вторгнення Росії канцлер Німеччини Олаф Шольц особисто запевнив Путіна, що Україна не отримає членства в НАТО «в найближчі 30 років».

Це не завадило Путіну представити повномасштабне вторгнення в Україну як виправдану відповідь на розширення НАТО за рахунок країн колишнього Східного блоку і взаємодію з Україною після закінчення холодної війни. Він часто наполягає на тому, що розширення альянсу з 1991 року було порушенням неписаних гарантій, нібито даних на заході радянської епохи, і позиціонує своє рішення про напад на Україну як превентивний захід, покликаний убезпечити саму Росію.

Ці бездоказові аргументи виявилися напрочуд переконливими для міжнародної аудиторії. Вони спираються на сильні антизахідні настрої і широко поширене неприйняття домінувальної ролі Америки у світових справах. Однак рішення Росії добровільно демілітаризувати наявні кордони з НАТО тепер серйозно підриває довіру до спроб Путіна представити альянс як загрозу безпеці РФ. Російське невдоволення розширенням НАТО цілком щире, але воно має мало спільного з міркуваннями безпеки. Натомість Путін заперечує проти НАТО тому, що альянс не дозволяє Росії залякувати своїх сусідів.

Хоча одностороннє відведення російських військ зі спільного кордону країни НАТО явно суперечить офіційній позиції Кремля, Москва навряд чи змінить її найближчим часом. Скарги на розширення НАТО слугують Кремлю незамінною димовою завісою для того, що насправді є найбільш кричущим актом міжнародної агресії, який спостерігався в Європі з часів Гітлера і Сталіна. Іншими словами, кремлівський наратив про НАТО надає легітимність старій добрій війні за колоніальні захоплення.

Путін набагато відвертіше говорить про свої імперські амбіції, виступаючи перед російською аудиторією. У червні 2022 року він порівняв вторгнення в Україну з імперськими завоюваннями російського царя Петра Великого у XVIII столітті. Три місяці потому Путін проголосив анексію чотирьох українських областей і оголосив їх «назавжди російськими» під час кремлівської церемонії, пронизаної образами імперії. Він зобов’язав Російську православну церкву схвалити вторгнення в Україну як «священну війну» в ім’я російської цивілізації і оплакував розвал Радянського Союзу як «розпад історичної Росії».

Цей неприкритий імперіалізм супроводжується геноцидною риторикою, що дегуманізує українців і заперечує право України на існування. Путін давно наполягає на тому, що українці насправді є росіянами (є «одним народом»), і часто звинувачує Україну в окупації «історично російських земель». За кілька днів до вторгнення він назвав Україну «невід’ємною частиною нашої власної історії, культури та духовного простору». Останнім часом Путін засуджує «антигуманістичну сутність» сучасної української держави. При цьому він регулярно називає українську владу «нацистською», незважаючи на повну відсутність ультраправих в українському уряді. Це не мова раціонального політика, який реагує на законні побоювання з приводу безпеки.

Різке скорочення військової присутності Росії на кордоні з НАТО було б неможливим, якби в Кремлі всерйоз вважали, що альянс становить реальну загрозу. Це явно не так. Путін прекрасно розуміє, що вся ідея нападу НАТО на Росію абсурдна, але цинічно використовує це питання для виправдання свого злочинного вторгнення в Україну. Усім неросіянам, які все ще наполягають на тому, щоб звинуватити НАТО в початку війни в Україні, слід замислитися над питанням, чому російське керівництво, без жодних сумнівів, не відчуває загрози з боку альянсу.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал

4 thoughts on “Велика брехня про НАТО. Як Путін сам себе викрив

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *