Подоляк сказав про «слабкий інтелектуальний потенціал» Індії та Китаю. Чому це великий удар по українській дипломатії – розбір BBC

Висловлювання радника Офісу президента Михайла Подоляка про Індію і Китай розповсюдили російські пропагандистські ЗМІ. Після чого й українські політики та експерти розкритикували його. Дехто навіть закликав до відставки.

Висловлювання радника Офісу президента Михайла Подоляка про Індію та Китай розповсюдили російські пропагандистські ЗМІ. Після чого й українські політики та експерти розкритикували його. Дехто навіть закликав до відставки.

«В чому проблема Індії, Китаю? Проблема цих країн в тому, що вони не аналізують наслідки своїх кроків. Слабкий інтелектуальний потенціал в цих країн», — заявив Подоляк в інтерв’ю YouTube-каналу «Власть и Влащенко», опублікованому 12 вересня.

«Так, вони вкладають у науку, Індія відправила місяцехід, вже їде поверхнею Місяця. Проте це не говорить, що ця країна розуміє сучасний світ. Ці країни сьогодні на цій війні заробляють, ефективно заробляють, як і Турецька республіка», — додав радник.

Російські ЗМІ після публікації інтерв’ю з блискавичною швидкістю почали поширювати цитату Подоляка про «слабкий інтелектуальний потенціал». Агентство ТАСС, наприклад, опублікувало новину під заголовком «Подоляк заявив про «слабкий інтелектуальний потенціал» з цитатою вже о 14:54 того дня.

А індійський підрозділ пропагандистського сайту Sputnik вже увечері 12 вересня поширив повідомлення, що «Михайло Подоляк назвав індійців і китайців такими, які мають „слабкий інтелектуальний потенціал“, і згідно з його твердженнями, вони не аналізують наслідки своїх дій».

Заголовки та повідомлення російських ЗМІ переконують читачів, що один з провідних українських чиновників висловлює зверхність щодо інтелектуальних можливостей населення та наукових досягнень згаданих країн. З акцентом на нібито критиці радником президента розумових здібностей мешканців Китаю та Індії публікують інформацію і деякі індійські ЗМІ, наприклад, OpIndia.

Вранці 13 вересня представник російського агенства «РИА Новости» попросив речницю МЗС Китаю Мао Нін прокоментувати слова Подоляка.

«Я не знаю контексту цих зауважень і залишу автору надати пояснення. Щодо кризи в Україні Китай завжди діє відповідально, сприяє мирним переговорам і політичному врегулюванню. Особа, яку ви процитували, має правильно сприймати позицію Китаю на основі точної інтерпретації», — заявила вона.

В Україні висловлювання радника Офісу президента розкритикували деякі політики та експерти з міжнародних відносин.

«Пан радник, не довго думаючи, вирішив образити індусів, турків та китайців та розповів всім про „слабкий інтелектуальний потенціал цих країн“. Зі вчорашнього дня я отримала десятки дзвінків та смс від індійських колег, які в шоці від цього інтервʼю і спочатку думали, що це фейк», — написала у фейсбуці депутатка Юлія Клименко від партії «Голос».

Політикиня закликала Михайла Подоляка вибачитися і написати заяву про відставку, а МЗС зробити заяву щодо висловлювань. На її думку, інтерв’ю перекреслило зусилля багатьох людей з налагодження відносин з Індією.

«Так, інтервʼю вдало нарізане, так, воно вдало розповсюджено роспропагандою особливо за кордоном, але ніхто пана радника за язик не тягнув», — вважає Клименко.

Експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса вважає, що інтерв’ю вочевидь розраховане на внутрішню аудиторію, але показує неправильне сприйняття реалій у світі.

«Інтерв’ю Подоляка добре показує, наскільки ми відірвані від світового контексту та як не можемо визначитись зі своїми власними бажаннями. Логіка меседжів, закладених у це інтерв’ю, зрозуміла: донести, наскільки ми незадоволені тим, що більшість світу не робить того, що ми хочемо», — пише він у фейсбуці.

Водночас, на думку Куси, оцінка Подоляком зовнішньої політики Індії, Китаю та Туреччини є помилковою, бо бажання відстоювати власні національні інтереси є природнім для країн.

«Вони проводять ту політику, яку вважають за потрібну. І саме тому, що вони вміють аналізувати наслідки своїх рішень і знають свої інтереси, вони поводяться так, як поводяться. А те, що ми їх не розуміємо, це виключно наша проблема, як і те, що вони не вважають Україну пупом Землі, якому вони повинні віддати все, що мають, і діяти за вказівкою Києва», — пише Куса.

Смішним, на його думку, є висловлювання про те, що Індія начебто не розуміє сучасний світ — поряд із запуском індійського місяцехода і на тлі ситуації в українській космічній галузі.

«У нас обрали найпростіший і безглуздий шлях: розповісти, що всі навколо погані, а ми добрі. Боюся, що такий підхід не пояснює нічого, а навпаки, дає пас російським пропагандистам, і знецінює навіть те, чого досягла наша дипломатія за останні 1,5 року, особливо в очах власного населення», — вважає Ілія Куса.

«Рейтингу, який би вимірював рівень інвестицій у тактовність, професіоналізм та ввічливість чиновників, на жаль, не знайшов. Винятково шкідливий, огидний, дискримінаційний коментар радника ОП про „слабкий інтелектуальний потенціал“ Індії та Китаю — двох ключових держав, здатних визначити перспективи війни», — пише у фейсбуці доцент ІМВ КНУ ім. Шевченка Микола Капітоненко.

Він наводить статистику, яка показує, що інвестиції в науку та дослідження Індії та Китаю в десятки разів перевершують відповідні інвестиції в Україні.

Колишній перекладач президента України, старший викладач НаУКМА Сілвестер Носенко у своєму телеграм-каналі запитує, чому радник голови Офісу президента виконує функції речника, робить заяви від імені держави, і наскільки його слова є узгодженими з керівництвом держави.

«Функції радника не передбачають публічности і медійності. Чиї думки озвучує Михайло Подоляк? Якщо свої, то чому раптом? І чому це відбувається в публічній публіцистичній манері, яку потім підхоплюють іноземні медіа та політики? Без відповідей на ці запитання повторні скандальні заяви коштуватимуть Україні дорого», — відзначає він.

Випадок з Подоляком може призвести до закликів обмежити висловлювання щодо зовнішньої політики колом дипломатів та чиновників, які безпосередньо нею займаються.

Як реагує Михайло Подоляк

Михайло Подоляк відреагував на поширення цитат з його інтерв’ю російськими ЗМІ звинуваченням їх у використанні традиційних методів пропаганди.

«Класична російська пропаганда: виривання з контексту, спотворення сенсу, масштабування для розділення цільових аудиторій з провокуванням конфлікту. Звичайно, Туреччина, Індія, Китай та інші регіональні держави дедалі більше й чітко виправдовують свої претензії на глобальні ролі в сучасному світі – і для цього є всі причини: історичні, економічні, культурні, наукові та політичні», — пише він у соцмережі X, яка раніше називалася твіттер.

На його думку, за значенням ці держави вже обійшли Росію.

Подоляк вважає, що програш РФ буде позитивом для всіх країн, які виступають за стабільну та передбачувану міжнародну ситуацію, домінування міжнародного права.

«Росія намагається підірвати основи глобального світу, намагаючись порушити міжнародне право. Ігнорувати це нераціонально через ситуаційні та регіональні економічні інтереси, оскільки це має довгострокові наслідки. Чим раніше Росія програє, тим більше у світу шансів повернутися до стабільності та правил гри. Завдання великих держав — прискорити цей момент», — наголошує він.

Яка ситуація у відносинах України з Індією та Китаєм

В України останні 9 років складаються непрості відносини з Індією та Китаєм. Весь цей час вони утримуються під час голосування за резолюції щодо територіальної цілісності України в ООН.

До повномасштабного вторгнення відносини України з цими країнами концентрувалися на торгівлі – і Китай, і Індія були одними з основних ринків для експорту аграрної продукції та залізорудної сировини. Водночас політичні контакти були обмежені – українські президенти та прем’єри з 2014 року не відвідували Китай та Індію і навпаки. При цьому офіційно з 2011 року Китай лишається стратегічним партнером України.

Під час повномасштабної війни Індія та Китай не тільки не долучилися до санкцій проти Росії, але й збільшили обсяги торгівлі з РФ, перш за все, почали закупати набагато більше нафти.

Індія у 2022 році вперше у своїй історії стала одним з основних покупців російської нафти, у травні 2023 року на нафту РФ припадало 40% індійських закупок.

У квітні 2023 року перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джепарова здійснила візит до Індії, під час якого переконувала індійських представників зіграти роль у припиненні російської агресії, долучитися до післявоєнної відбудови. Вона зустрілася з представниками низки індійських ЗМІ і представила їм українську точку зору щодо війни — це було важливо, враховуючи наявність низки відвертих симпатиків Росії в індійських виданнях.

Проте вже 30 квітня 2023 року у відносинах з Індією стався комунікаційний інцидент. Міністерство оборони опублікувало у твіттері фотографію вибуху у Севастополі, на якій зобразило жінку, в якої від вибуху наче підіймається спідниця — алюзія на відомі фотографії Мерилін Монро. Пізніше виявилося, що зображено індуїстську богиню Калі. Індійське видання Hindustan Times повідомляло, що користувачі соцмереж в Індії почали звинувачувати українське міністерство в поширенні «індофобії».

Вибачилася перша заступниця міністра закордонних справ Джепарова.

«Ми жалкуємо, що Міністерство оборони спотворило зображення індуїстської богині Калі. Україна та її народ поважає унікальну індійську культуру і високо цінує підтримку Індії. Зображення вже видалено», — написала вона.

Україна намагається використати на свою користь те, що між США, Японією, Австралією та Індією сформувався альянс в Індо-Тихоокеанському регіоні. 20 травня президент Зеленський зустрічався з прем’єром Нарендрою Моді на самміті G7 в Японії.

Проте очевидно, що Індія не хоче змінювати свою позицію щодо війни і втрачати відносини з Росією.

На саміт G20, який провела Індія у вересні 2023 року, Україну не запросили — на відміну від саміту в Індонезії, коли Зеленському дозволили виступити з онлайн-промовою із засудженням російської агресії.

МЗС України висловило низку зауважень щодо підсумкової декларації саміту в Індії у положеннях щодо України.

«В частині щодо агресії Росії проти України Групі двадцяти немає чим пишатися. Очевидно, що участь української сторони дозволила б учасникам краще зрозуміти ситуацію. Принцип „нічого про Україну без України“ залишається ключовим», — відзначив речник МЗС Олег Ніколенко.

Китай довгий час оминав тему війни і лише 24 лютого 2023 року висловив свою позицію щодо врегулювання.

Водночас китайські ЗМІ поширювали тезу про провину США в розв’язанні війни.

Володимир Зеленський наголошував на своєму бажанні зустрітися з лідером Китаю, проте досі цього не відбулося. Після телефонної розмови президента з китайським лідером Сі Цзіньпіном у квітні 2023 року — першої за час повномасштабної війни — Україна відправила послом в Пекін ексміністра стратегічної промисловості Павла Рябікіна.

Україну відвідав спецпредставник Китаю з Євразії, голова делегації щодо врегулювання російсько-українського конфлікту Лі Хуей. Українська влада заявляла, що основою врегулювання має стати формула миру президента Зеленського, натомість лише частина китайських мирних пропозицій збігається з нею.

3 thoughts on “Подоляк сказав про «слабкий інтелектуальний потенціал» Індії та Китаю. Чому це великий удар по українській дипломатії – розбір BBC

  1. Схоже на політтехнологію.Якійсь радник дав інтерв’ю якійсь Наташі,і одразу міжнародна реакція.Дуже дивно!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *