Відповідає юрист. Топ-4 правових запитів від українців, які знаходяться у Польщі

Дуже багато українців під час повномасштабної війни опинилися в незвичних умовах далеко за межами своєї Батьківщини. Проте юридичні запити досі залишаються актуальними для українців, які тимчасово проживають у Польщі.

Міжнародна неурядова організація United for Ukraine, заснована з метою допомогти переселенцям, створила інформаційну платформу, яка охоплює широкий спектр важливих питань, серед яких імміграція, фінансова підтримка, соціальна інтеграція, освіта, психологічна підтримка, правова допомога, час від часу — допомога у наданні тимчасового житла та експертні консультації.

Юристка, член Варшавської асоціації адвокатів Марина Скарбек-Козєтульська, яка має великий досвід роботи у сфері трудового, цивільного та міграційного прав, зокрема в легалізації й адаптації перебування іноземців, а також оформленні віз та запрошень, відповідає на топ-4 правових запитів від українців у Польщі.

1 Тимчасовий захист у Польщі

За словами Марини, якщо на початку війни більшість запитів від українців стосувалися саме в’їзду до Польщі, то нині наші громадяни потребують розв’язання питань, пов’язаних з тимчасовим захистом. Річ у тім, що за наявності мінімального набору необхідних документів такий захист у Польщі досить легко отримати, але так само легко його і втратити. Це може статися в тому разі, якщо громадяни України виїжджають за межі Польщі на термін, більш ніж 30 днів. І тут багато хто робить помилку: часто українці вирушають за межі польського кордону на значно менші строки, однак потім не можуть довести, що від’їжджали лише на декілька днів, а тому втрачають тимчасовий захист, а разом з ним — і фінансову допомогу або право на безоплатне відвідання лікаря.

Тому юристи передусім радять щонайменше зберігати квитки після поїздки, а також у разі повернення до Польщі обов’язково повідомляти на кордоні, що ви повертаєтеся як мігрант, який рятується від війни.

Тут варто звернути увагу на певні юридичні та практичні розбіжності між тимчасовим захистом і статусом біженця. Останній існував завжди, він регулюється міжнародними законами й має конкретну та досить складну процедуру оформлення. Біженці до того ж повинні мешкати лише в конкретних місцях, визначених польською владою. Вони не мають права ні на переміщення до інших країн Європи, ні навіть на легальне працевлаштування. Очевидно, що для мільйонів переселенців з України статус біженця створив би величезні незручності, а для багатьох з них — взагалі б унеможливив перебування в Польщі.

Тому після початку повномасштабної війни в Україні директивою Євросоюзу було започатковано тимчасовий захист, який не лише передбачає швидшу і легшу процедуру оформлення, але й надає значно більші права та можливості. Це доступ до ринку праці, включно з підприємницькою діяльністю, можливість отримання медичної допомоги і надання фінансової підтримки. До речі, тимчасовим захистом у Польщі можуть скористатися не лише українці, а й громадяни інших країн за умови, якщо вони перебувають у шлюбі з громадянами України.

2 Програма 40+ для українських біженців

Серед найбільш актуальних запитів переселенців з України юристи відзначають питання адаптації, пошуку житла та роботи, а також влаштування дітей в освітні заклади. Марина Скарбек-Козєтульська звертає увагу, що на всіх польських державних інтернет-ресурсах розміщено безліч інформації з цього приводу. До того ж для зручності мігрантів уся вона перекладена українською мовою. Більше порад можна знайти на сайтах різноманітних неурядових фондів, включно з United for Ukraine, де розміщені докладні інструкції щодо адаптації в Польщі. Зокрема, там можна докладно дізнатися про запроваджену польським урядом програму 40+.

Ця програма діє впродовж 120 днів з моменту перетину кордону, тому варто скористатися нею на самому початку перебування в країні. 40+ передбачає, що кожна людина в Польщі, яка бере на себе піклування про українських мігрантів, зокрема надає їм житло, отримує від держави компенсацію у 40 злотих на добу з розрахунку на кожного переселенця. Такою програмою скористалися не лише приватні власники житла, а й чимало міні-готелів та заміських пансіонатів, які надають цілком пристойні умови для проживання протягом перших 120 днів перебування в Польщі.

Передбачається, що за цей термін мігранти зможуть знайти собі помешкання для проживання, влаштувати дітей до школи та садочка й потурбуватися про власне працевлаштування.

3 Пошук і оренда житла у Польщі

Серед основних юридичних складнощів, з якими стикаються українці за кордоном, юристи називають саме пошук і оренду житла. Адже в Польщі існує спеціальна процедура найму квартири, тонкощі якої відомі навіть не всім польським орендодавцям. Тому тут часто може знадобитися кваліфікована юридична допомога. Слід також звернути увагу, що більшість квартир у країні здаються одразу на річний термін, і це оформлюється нотаріально. Тому в разі якщо орендар захоче виїхати з помешкання передчасно, він змушений буде розрахуватися за весь строк.

4 Ринок праці у Польщі

Чимало питань виникає в переселенців і щодо місцевого ринку праці, який у Польщі має суттєві відмінності від українського. За польським законодавством існує одразу кілька типів трудових угод, які підписуються під час працевлаштування. Головні з них — це стандартний трудовий контракт, а також цивільно-правова угода, яка зазвичай є простішою для виконання як роботодавцем, так і самим працівником. Тому юристи радять звернути увагу саме на неї. Завдяки такій угоді, зокрема, буде легше врегулювати питання належних умов праці або невиплати заробітної плати, оскільки в Польщі, на жаль, також трапляються недобросовісні роботодавці, і такі випадки не є поодинокими.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *