Як і чому Росія пропустила удар по Пскову і який шквал критики на адресу Міноборони РФ це викликало — огляд ISW

Удар українських безпілотників по аеродрому Пскова спровокував у Росії хвилю критики на адресу Міноборони РФ — як через неспроможність захистити військові об’єкти, так і через замовчування фактів про наслідки удару.

Про це йдеться в новому зведенні Інституту вивчення війни. Значна його частина присвячена удару українських безпілотників по аеродрому в Пскові, де було знищено чотири російські літаки Іл-76.

Щодо цього масованого нальоту БПЛА в глибокий тил Росії аналітики ISW озвучують такі висновки:

  • геолоковані кадри та російські джерела підтвердили знищення щонайменше двох російських літаків Іл-76;
  • російські провоєнні блогери заявили, що ударів по аеродрому у Пскову завдали понад 20 українських безпілотників;
  • мер Москви Сергій Собянін початково заявив, що російська протиповітряна оборона нібито відбила масований удар українських безпілотників по Центральному федеральному округу РФ (велика адміністративна територія, яка включає Москву, але не Псков) — можливо, російська влада спочатку вважала, що Україна має намір завдати удару по Москві чи регіону навколо неї;
  • більшість з тих українських безпілотників, які російська ППО збила над шістьма іншими областями Росії (Орловською, Тульською, Воронезькою, Рязанською, Калузькою, Брянською та Московською), ймовірно, прямували до Москви чи Псковської області та, вірогідно, не були частиною зусиль України із завдання ударів по цілях в інших областях.
  • Можливо, російські війська зосередили свою протиповітряну оборону на прикритті Москви і якимось чином пропустили незвично велику кількість українських безпілотників, які завдали удару по аеродрому Пскова, припускають аналітики.

Російські пропагандисти та «воєнкори» розкритикували російських військових за нездатність захистити територію РФ та військові об’єкти всередині неї, водночас критикуючи нещодавні зусилля Міноборони РФ щодо посилення цензури. Один з «воєнкорів» пов’язаних з Кремлем, заявив, що український удар по аеродрому Пскова свідчить, що російська ППО не пристосувалася до захисту від нових ударів українських безпілотників — на відміну від того, як нібито «адаптувалася» російська ППО в Криму. Цей «воєнкор» також розкритикував російську владу за те, що вона не тримає в ангарах дорогі військові літаки. Інший відомий російський «воєнкор» висловив занепокоєння тим, що «в європейській частині Росії» [на заході РФ] скоро не залишиться безпечних місць через зростання технічних можливостей України. «Втім, з урахуванням агентурної мережі [України], — не лише в європейській», — визнав він, закликаючи владу РФ враховувати це, «організовуючи безпеку військових та стратегічних об’єктів». Російські джерела також посилили критику нещодавніх зусиль Міноборони Росії щодо цензури, відзначивши необхідність правдивих звітів про українські удари по території Росії. Зокрема один з «воєнкорів» розкритикував офіційні російські телеканали, які вони не повідомляли про удари БПЛА. А кремлівський пропагандист Володимир Соловйов, своєю чергою, після ударів безпілотників розкритикував російську еліту, яка закликає Кремль заморозити війну в Україні та вести переговори, щоб врятувати російську економіку.

Українська легка піхота — ймовірно, розвідувальні підрозділи — станом на 30 серпня дісталася районів східніші лінії російських польових укріплень біля села Вербове. Геолоковані кадри, опубліковані 30 серпня, зафіксували присутність української піхоти на північно-західній околиці Вербового. Це свідчить, що російський контроль над околицями населеного пункту послаблено. Ці кадри, однак, не вказують на те, що сили ЗСУ утримують контроль над цією територією, а російські «воєнкори» стверджують, що ЗСУ ще не прорвали лінію оборони навколо Вербового. У Генштабі України повідомляли, що українські сили досягли успіху на напрямках Новоданилівка-Новопокропівка (4−15 км на південь від Оріхова) та Мала Токмачка-Вербове (7−18 км на південний схід від Оріхова). Українські офіційні особи повідомили, що ЗСУ продовжують наступальні операції на південь від Бахмута, а геолоковані кадри, опубліковані 28 серпня, свідчать, що українські сили дещо просунулися на південь від Кліщіївки (6 км на південний захід від Бахмута).

Зусилля Кремля, спрямовані на те, щоб замовчати повідомлення про похорони Євгенія Пригожина чи ввести в оману стосовно деталей події, ймовірно, свідчать про те, що Кремль залишається стурбованим «привабливістю» постаті Пригожина в Росії та серед сил ПВК Вагнера навіть після його смерті. Два чинних російських чиновники повідомили The Moscow Times, що Адміністрація президента Росії та Федеральна служба безпеки (ФСБ) навмисно засекретили похорон Пригожина, аби надалі не перетворювати його на «мученика». Ці чиновники зазначили, що перший заступник глави адміністрації Путіна Сергій Кирієнко, офіцери кількох розвідувальних відомств і співробітники ФСБ зустрічалися спеціально для того, щоб розробити план, який унеможливив би будь-які громадські протести чи прояви обурення, та навмисно ввів би громадськість в оману щодо місця поховання Пригожина. Російські федеральні канали здебільшого проігнорували похорон Пригожина — ймовірно, також за вказівками Кремля щодо «висвітлення» похорону. ISW також продовжує спостерігати, як деякі російські Telegram-канали безпідставно спекулюють припущеннями про те, що Пригожин нібито вижив у катастрофі, що також могло бути інформаційною операцією з переповнення російського інформаційного простору оманливими повідомленнями та відвернення уваги від похорону Пригожина.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *